Ці вихідні були дуже святковими: православні відзначали в суботу Благовіщеня, а католики у неділю Христове Воскресіння. Але мені в ці вихідні думалося про сумне. На жаль. А саме про те, з чим в мене асоціюється Україна. І ці думки зустріли мене саме там, де я побачив матеріалізований образ із своєї уяви про те, чим нині є моя країна. А саме дорогою з Берегова до своїх родичів у Виноградівський район. Там, на ділянці дороги від с.Перехрестя в напрямку до с.Вербовець Виноградівського району, я зрозумів – ось такою нині і є Україна – розбита, втомлена і виснажена! Особливо разючий контраст між цією ділянкою траси, яка виглядає як після «коврового бомбардування» касетними бомбами та нещодавніми опублікованими фото маєтностей нашого президента в урочищі «Межигір’я», які були опубліковані на сайті «Української правди». І вибачте мене за дещо популістські твердження, але за ці ж гроші можна було би не тільки полатати ці злощасні 2 кілометри дороги від с.Пушкіно (А) до с.Вербовець (Б) Виноградівського району, а загалом перестелити дороги половини Закарпатської області! Але Бог з ним вже з тим «Межигір’ям», але куди дивиться місцева влада? Що вона зробила для того, аби привести до ладу цю ділянку дороги? Ще одне запитання: скільки ще часу місцеві жителі, які найчастіше від усіх користуються цією дорогою будуть обирати на виборах тих, хто нічого не робить для вирішення їхніх реальних повсякденних проблем? Доки наша Україна буде продовжувати покриватися такими ямами й болотами, як той відрізок дороги? Шановні мешканці с.Вербовець, с.Пушкіно, с.Перехрестя пам’ятайте цю дорогу, коли до вас прийдуть кандидати в депутати! Пам’ятайте цю дорогу, коли будете ставити «галочку» підписуючи вирок цій ділянці дороги на 5 років, а загалом і своєму добробуту, якого позбавляє нас та влада, якій ми віддаємо свої голоси.