В 2002 році група студентів Будапештського університету організувала в Угорщині «Молодіжну Асоціацію Правого Крила» (Jobboldali Ifjúsági Közösség – JOBBIK), яка в жовтні наступного року була зареєстрована як політична партія і до 2007 року вже представляла собою серйозну політичну силу з власним воєнізованим молодіжним крилом «Угорська гвардія» (Magyar Gárda Mozgalom), на чолі якого став Габор Вона, нинішній очільник партії. Незважаючи на розпуск «Угорської гвардії» в грудні 2008 року, на виборах в Європарламент вже за рік Jobbik отримала 14,77 % голосів угорських виборців (3 місця з 22 в Європарламенті), що, безумовно, є серйозним успіхом для партії з правою ідеологією. На виборах 2010 року партія отримала 47 місць із 386. Програмними завданнями партії є наступні: розвиток сільськогосподарського сектору, як найбільш занепалого за останні десятиліття впровадження методів стимуляції зростання населення Угорщини (для прикладу, 25 % прибуткового податку з фізичних осіб, що сплачується будь-якою дорослою дитиною, додається до пенсії її батьків) підтримка та розвиток сімейних цінностей в суспільстві реформування освіти (серед реформ обов`язкове впровадження уроків моральної та релігійної освіти в початкових та середніх школах) люстрація влади, захист національних символів (Святої Корони, Турула та прапора Арпада), демонтаж символів радянської епохи та встановлення меморіалів на честь Горті Міклоша, Пала Телекі та інших підтримання закону та порядку (залучення ув`язнених до громадських робіт, переселення безхатченків до спеціального життя, заснування корпоративного поліцейського органу, що займається ромською злочинністю тощо) захист навколишнього середовища (посилення санкцій за забруднення навколишнього середовища, маркування продуктів, що містять ГМО тощо) політика щодо ЄС (ініціювання референдуму щодо спільної Європейської Конституції та захист Європейських цінностей від впливу США, тобто від культурної та економічної глобалізації) Незважаючи на те, що партія Jobbik була одним з ініціаторів створення Альянсу європейських національних рухів, вона вирізняється серед інших правих партій Європи сповідуванням принципів туранізму. Рекламний ролик партії Jobbik (угорською): В українській пресі та на сайтах новин тільки лінивий не писав про спроби Угорщини в майбутньому переглянути Тріанонський мирний договір, в результаті якого Угорщина втратила 2/3 своєї території. Спробуємо подивитись на це питанням очима правих угорських партій. Вже після окупації Закарпаття гортистами знаходимо матеріали, які розповідають про ставлення правих сил Угорщини до питання Закарпаття (витяг з довіреної розмови регента Підкарпатської області Міклоша Козьми): «…Тут мали місце висловлювання з боку вкрай правих елементів про те, що у нас, нібито, нема права на захоплення Русинської області, оскільки вона не населена угорцями». Можна припустити, що ці висловлювання належали представникам вже сформованої на той час партії «Схрещені стріли» (Nyilaskeresztes párt) Ференца Салаші. Цікавим, однак, малодослідженим фактом є зустріч в жовтні 1940 року голови Українського Національного об`єднання та однієї з ключових осіб Карпатської України Федора Ревая і декотрих представників закарпатської гілки ОУН (б) з Ференцем Салаші в будапештському ресторані «Гало». В рамках цієї зустріч було підписано меморандум про співробітництво.Конкретні деталі меморандуму, на жаль, невідомі. Щодо думок членів партії Jobbik (яка, до речі, активно використовує символіку «Схрещених стріл») то вони є наступними: «Ми заявляємо лише про те, що не маємо права відмовитися від зарубіжних угорців» (депутат парламенту Угорщини Іштван Саваї). Його доповнює соратник Мартон Дьондеші: «Але, звичайно, мова не йде про організацію військових дій щодо повернення територій. Передусім, не можна забувати про закордонних угорців і потрібно думати про збереження їх культурних традицій, мови та звичаїв. Кордони одного дня можуть змінитися, і таке буває». В перспективі співпраці українських та угорських правих рухів можна передбачити виникнення деяких гострих питань. По-перше, це символіка, яка українськими націоналістами може трактуватися як імперська (Турули на території Закарпаття та монумент на Верецькому перевалі) По-друге, власне та територія Закарпаття, яка компактно заселена угорцями (прикордонні «угорські» села в Ужгородському, Виноградівському та Берегівському районах) і яка вже угорськими націоналістами може розглядатися як угорська. Крім того, можна передбачити, що Jobbik буде пропагувати підтримку угорської культури, мови та звичаїв на території, яка відійшла до Угорщини після Першого Віденського арбітражу 1938 року (міста Ужгород, Мукачево, Берегово, Виноградово та прилеглі села) Спільними для націоналістичних рухів Угорщини та України (конкретно Закарпаття) можуть бути законодавчі ініціативи щодо запобігання ромській злочинності та пропагування ролі відповідального батьківства серед ромів.