Закарпатська АЕС. Як працюють атомні електростінції?

Мережею шириться інфографіка про 9 ГВт потужності українськиї АЕС і математичний розрахунок їх виробітку електрики, який має в рази перекрити потребу в електриці населення України. Люди рахувати знають і емоційно поширюють цю інфографіку. Але, що люди знають про механіку роботи АЕС? Пише Максим Адаменко у своєму блозі на Mukachevo.net.

Скорочено, деякі моменти, чому номінальну потужність реакторів не можна рахувати в ефективний виробіток енергії математично:

Мало хто знає, що будівництво атомної електростанції в 1970-х роках планувалося і в Закарпатті.

Закарпатську атомну електростанцію в Закарпатській області в Україні планували збудувати приблизно за 3 кілометри на захід від села Монастирець Хустського району. Проєкт виник на початку 1970-х років як можливість будівництва атомної електростанції через заплановану акваторію в 160 га за рахунок будівництва дамби.

Ідея побудувати атомну електростанцію в Закарпатській області на заході Радянського Союзу виникла ще в 1970-х роках. Її планова потужність становила 2000 МВт. Метою проекту було передусім покриття споживання електроенергії на заході України та експорт електроенергії до країн РЕВ. Проектна та підготовча робота проходила в умовах суворої секретності. Електростанція мала забезпечити багато робочих місць.

З самого початку проект зустрів великий спротив з боку громадськості, особливо з боку робітників радгоспів і виноградарів, які навіть дзвонили і писали листи до ЦК КПУ. У результаті планованого будівництва АЕС прилеглі села мали бути виселені до Криму та Алтаю.

Як і коли було припинено проект, невідомо. Можливо через тиск громадськості. Так само, як в 1990-х була демонтована майже добудована Пістрілявська стратегічна РЛС попередження про ракетний напад.

Добре чи погано, що в Закарпатті немає АЕС?

Планова потужність в 2000 МВт забезпечило б виробітку електроенергії в 1,1 млрд кВт*годин на місяць. Це при сучасному використанні всієї Закарпатської області в 250 МВт (0,18 млрд кВт*год).

Атомні станції дають базову генерацію. Вони не можуть швидко і часто регулювати потужність генерації. Для цього є маневрові газові і вугільні ТЕС, які якраз є цілями ворожих обстрілів.

І хоча завжди існують побоювання про радіаційну небезпеку, Японія навчилася з тим жити.