Активісти допомагають ужгородським ромам вирішити питання узаконення будинків (ФОТО)

Це поселення є найпроблемнішим в усьому місті. Активісти взялися за нелегке і тривале завдання - вирішити питання узаконення ромських будинків збудованих за період від 2003 року по сьогодні. Справа в тому, що у січні 2002 року сталася велика пожежа на Пирогова: дерев’яні будівлі (колишні «бараки» військового містечка) ромів вщент згоріли і разом з ними згоріли дуже багато різного роду документів, в тому числі і будинкова книга. Частину ромів було тимчасово переселено на Радванку, в будинок по вулиці Богатирській. На той час на Пирогова проживало понад 90 осіб ромської народності. Згодом роми почали повертатися жити на старе місце, збудувавши спочатку тимчасові, а потім і капітальні будинки. Ще тринадцять років тому назад, 27 березня 2002 року рішенням № 61 Ужгородського міськвиконкому (за тодішнього міського голови Степана Сембера) було вказано знести «барак» на вулиці Пирогова, 1: «ДКП ЖРЕР № 4, ТОВ «Добробут» знести залишки після пожеж будівель № 18-20 по вул. Тельмана та № 1 по вул. Пирогова. Ужгородському державному міжрегіональному підприємству технічної інвентаризації зняти вказані будівлі з реєстрації, ДКП ЖРЕР № 4, ТОВ «Добробут» - з обслуговування». "Ми не знаємо, чи дане рішення було донесено до ромів, адже жоден з потерпілих не отримав інше помешкання для проживання. З роками кількість нових родин та народження дітей змусила ромів розширяти будівництво на прилеглій території. На сьогодні тут нараховується вже двадцять вісім будинків, в яких проживає сто двадцять осіб. Тільки деякі з будинків біль-менш є добротними. Для початку ми разом із спеціалістом взялися за оформлення технічного паспорту на дві самозабудови братів Буко – Василя та Карла, які найбільш відповідають будівельним нормам.", - написав громадський діяч Мирослав Говат на своїй сторінці у "Фейсбук". "Від себе зазначу, що якщо вдасться допомогти хоча б одній двом ромським родинам узаконити власне житло на Пирогова це буде великою перемогою. Фактично, роми опинилися сам на сам із цією проблемою, яка десятиліттями не вирішується органами місцевого самоврядування Ужгорода", - додав Мирослав Горват.