«Окремий хутір», як ще називають цей район і де мешкають берегівські цигани, від міста відділяє висока стіна, збудована по периметру. Скільки тут проживає людей ніхто точно не знає. Місцева влада називає цифру 4.000, однак за іншими даними мешканців табору насправді майже удвічі більше - у багатьох ромів немає жодних документів: у дорослих - паспортів, у дітей - свідоцтв про народження. Уявити, що 20-25% населення міста Берегова, який нині активно розвивається як курортне містечко, живуть в умовах наближених до первіснообщинного ладу людства, досить важко. Однак так воно є насправді.Сьогодні основний заробіток закарпатських циган (так вони самі себе називають, а не «ромами», як нав'язують міжнародні організації) – це гроші, які отримують жінки при народженні дітей. Утім, вони не завжди йдуть на користь. Бідні циганські родини так і залишаються бідними – живуть у будиночках з саману, часто без вікон, замість даху – клейонка, замість підлоги – сира земля. Практично все населення "Окремого хутора" сьогодні знаходиться під владою двох-трьох так званих «баронів». Це, у свою чергу, вигідно місцевим політикам, які домовляються з ними про підтримку заздалегідь і за великі гроші. Адже мати у своєму резерві хоча б 10-15% голосів у місті – значить мати суттєвий бонус на виборах! Тому жодний з нинішніх кандидатів на посаду міського голови у Берегові не переймається долею циганського табору. А сам табір нині є практично справжнім «гетто». Останнім часом про нього знімають навіть фільми та телерепортажі. Один з них нещодавно був представлений на Docudays UA – міжнародному фестивалі документального кіно про права людини у Києві (Роман Бондарчук, "Ромська мрія"). А ось це звичайне аматорське відео, яке показує життя "Окремого хутора" без прикрас вкотре вразило всіх, хто його переглянув, в тому числі і берегівчан, більшість з яких жодного разу не відвідували цю територію...