До Синевирського реабілітаційного центру потрапила 12-та ведмедиця (ВІДЕО)

Щоб доставити її з комфортом на Закарпаття, туди відправилась група спеціалістів, а з ними і наші журналісти. Там, звідки співробітники реабілітаційного центру ведмедів повинні були забрати 7-мирічну Машу, ми побачити просторий, облаштований під потреби тварини вольєр. Зазвичай ведмедів забирають з тісних кліток, напівживих та з численними фізичними пошкодженнями. Тут усе навпаки. Довгі роки Маша була талісманом гірськолижного курорту, її добре годували і ставилися, як то кажуть, по-людськи. Однак власник, дізнавшись про існування Центру реабілітації – побажав кращої долі для свого улюбленця. Щоб доправити масивну тварину в новий дім, спочатку її потрібно заманити в клітку для транспортування. А це зробити вкрай важко, та ще й небезпечно. Навіть яблука, морква та хліб з медом не подіяли на Машу: з клітки вона постійно тікала. Перехитрити розумну тварину виявилось складно. Тому Машу для більшої безпеки вирішили приспати. Приспати великих розмірів ведмедя теж нелегке завдання. Сам процес нагадував полювання. Маша весь час кружляла у вольєрі, що унеможливило прицільну стрільбу – потрапити ж потрібно в область шиї. Так анестетик діє краще. Інші частини тіла, як, наприклад, стегна, куди й потрапив дротик з транквілізатором, покриті щільним шаром жиру. Після того, як ведмедя приспали, розпочинається найнебезпечніший етап. Ветлікар повинен переконатися в тому, що тварина спить і не прокинеться зненацька. Контактують з ведмедем тільки спеціалісти, які й затягують його у клітку, закривають її та завантажують на автомобіль. Ведмедиця Маша – не перша тварина з Львівської області, яку доправили на реабілітацію. За два роки існування Реабілітаційного центру бурого ведмедя, Маша стала 12-ою. На неї чекає карантин, а вже потім і знайомство з своїми сусідами. Маша відносно здорова тварина. Тож, як переконують співробітники центру, період реабілітації та адаптації до нових умов у неї пройдуть швидко. М-Студіо