Санаторій наразі знову почав приймати тих, хто потребує спеціалізованого лікування та відпочинку. Є також можливість здійснити екскурсію і побачити парк-дендрарій та сам палац, в якому колись мешкали володарі Закарпаття. Своїми світлинами в останні дні осені поділилися у соцмережі Банди Шолтес та Андріана Куруц. Колись тут була резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, знаного роду в часи Австро-Угорщини. Ервін-Фрідріх Шенборн-Бухгейм, представник шостого покоління Шенборнів на Закарпатті, починає будувати в 1890 році мисливський палац, який назвали Берегвар, тобто замок у комітаті Берег. Цегла та камінь – основні матеріали з яких будували цей замок. Архітектор Грессерсон вирішив, що палац буде мати мав так звану астрономічну структуру. Тут 365 вікон (це відповідає кількості днів у році), 52 кімнати (за кількістю тижнів), а також 12 входів (як місяців у році). Є також чотири різні за формами вежі й ренесансні фронтони. Вікна каплиці, яку розташували на другому поверсі замку, прикрашені дивовижними вітражами – гербами з коронами та хрестами. Встановили й герб роду Шенборнів-Бухгеймів: на червоному щиті, на срібній горі з трьома верхами, зображений золотий лев у срібному «озброєнні» (очі, кігті, язик), що крадеться. На початку ХХ століття біля палацу висадили сад-дендрарій із декоративним озером у центрі. Обриси ставка за задумом власника парку умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії. У довколишніх лісах любили полювати. За одне полювання, яке тривало кілька днів, могли відстріляти до 30–40 оленів. Відома історія, як у 1938–1939 роках замком зацікавився такий "цінитель мистецтв", як рейхсмаршал люфтваффе Герман Герінг. Як слідує зі «Споминів» Вікентія Шандора: «В урядових колах Карпатської України було вiдомо про велике зацiкавлення фiрми Германа Герiнга в Нiмеччинi маєтком Шенборна-Бухгейма. Берлiн намагався дiстати маєток легальним шляхом вiд уряду Августина Волошина. У листопадi 1938 року пiд журналiстським прикриттям «Берлiнер Тагблат» в Карпатську Україну приїхав представник Мiнiстерства закордонних справ Нiмеччини д-р Гофман. Вiн висловив бажання вiдвiдати маєток Шенборна. Разом із представниками уряду нiмець побував на двох великих лiсових пiдприємствах – «Сольвi» i «Латорицi». Особливо його зацiкавила суха дестиляцiя дерева. Ввечерi гостя прийняла графиня Шенборн-Бухгейм, яка детально розповiла про своє господарство. У лютому 1939 року в Берлiнi побував мiнiстр Карпатської України Юлiан Ревай. Вiн повiдомив, що уряд Нiмеччини у випадку проголошення карпатоукраїнської незалежностi надасть позику в десять мiльйонiв марок. Але щоб зацiкавити нiмецький капiтал, необхiдно продати маєток графа Шенборна фiрмi Германа Герiнга. Однак уряд Августина Волошина поставився до цiєї пропозицiї негативно, i бiльше вона не обговорювалася. Оскiльки доля Карпатської України для Нiмеччини вже була вирiшена, очевидно, йшлося передовсiм про те, щоби законно отримати у свої руки власнiсть Шенборна ще до окупацiї краю Угорщиною. Нiмцi таким чином хотiли випередити угорських конкурентiв. А 10 мiльйонiв марок обiцяної позики були на той час вельми незначною сумою. Ймовiрно, це була просто пастка, аби дешевим способом отримати маєток Шенборна-Бухгейма у свою власнiсть. Проте уряд Августина Волошина у неї не втрапив». Останній із династії – Георг-Ервін фон Шенборн-Бухгейм – у 1944 році залишив замок Берегвар і повернувся в Австрію, де дожив до 1989 року. З 1945-го прилаторичні ліси та маєтки перейшли у власність держави, а землі передали спочатку бідним селянам, а потім – колгоспам. А мисливський замок Шенборнів із 1946 року став санаторієм «Карпати», неподалік з’явилися три нові спальні корпуси. Частину інтер’єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передали до фондів Ужгородського краєзнавчого музею. Санаторій спеціалізується на лікуванні хворих із патологією серцево-судинної і нервової систем, функціонують і реабілітаційне відділення для постінфарктних хворих, відділення патології вагітності жінок. "Тільки через 50 років після тих подій графиня Крістіана фон Шенборн-Бухгейм, друга дружина Георга-Ервіна, вперше відвідала Мукачево. Вона розповіла, що граф важко переживав події, які сталися після 1944 року, адже на Мукачівщині пройшли найкращі роки його життя. Але ніколи не заводив розмови про повернення майна. Перед смертю просив дружину відвідати Закарпаття, надавати краю посильну допомогу. І Крістіана фон Шенборн-Бухгейм виконує його волю. З цього приводу можна згадати фінансування проекту водопостачання мукачівського мікрорайону Паланок, придбання апаратури та ліків для обласної дитячої лікарні До речі, графині Крістіані фон Шенборн-Бухгейм у 1997-му за благодійницьку діяльність присвоїли звання «Почесний громадянин Мукачева». А на будівлі центру німецької культури «Паланок» у місті над Латорицею нині є меморіальна дошка Георгу-Ервіну фон Шенборн-Бухгейму", - йдеться у матеріалі Оксани Штефаньо. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!