Експерти та представники партій на Закарпатті обговорили, як протидіяти політичній корупції

Дмитро Тужанський, керівник Закарпатської обласної організації ВГО КВУ розповів про хід дослідження щодо моніторингу процесу оренди комунального майна політичними партіями на Закарпатті, зокрема у 5-ти містах обласного підпорядкування – Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Чопі та Берегові. Він представив проект рішення міської ради, розроблений експертами КВУ, який сприятиме прозорому та чесному розподілу комунального майна між різними політичними партіями. Зокрема, наголосив на кількох ключових положеннях документу. По-перше, КВУ рекомендує міським радам закріпити у їх положення про порядок оренди комунального майна право політичних партій на оренду такого майна за пільговою ціною; По-друге, має бути вдосконалено механізм розподілу майна між політичними партіями. Зокрема, у разі отримання партією майна забороняється вимагати від неї за власний кошти організовувати будь-які оцінки відповідних приміщень. Проведення такої оцінки є виправданим, коли орендна плата вираховується як відсоток від вартості оцінки майна. Проводити ж таку оцінку, коли ціна оренди одного квадратного метру фіксована, немає ніякої потреби. При цьому вартість такої оцінки коштує приблизно 3 тис. грн.; По-третє, КВУ пропонує міським радам запровадити практику, коли одне чи кілька комунальних приміщень виділяються по черзі партіям під конкретний вид діяльності. До прикладу, на проведення заходів. Разом з тим, голова секретаріату партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» на Закарпатті та депутат Ужгородської міськради Андрій Риба наголосив на юридичній колізії, адже у статтях 14 і 15 Закону «Про політичні партії в Україні» йдеться про те, що органи державної влади не мають права робити внески на підтримку політичних партій та водночас визначається, що під внеском передбачається в тому числі майно, послуги та інше. Водночас, він зауважив, що його політична сила не зверталася з відповідним запитом до місцевої влади щодо оренди комунального майна під партійні потреби, оскільки такі приміщення перебувають у значно гіршому стані, ніж комерційне майно, хоча ціна – ідентична. Зі свого боку Ярослав Шафарь, представник Радикальної партії на Закарпатті, розповів, що його осередок мав намір орендувати комунальне приміщення, однак питання буквально «зависло» у повітрі. Більше того, зі слів Миколи Сюська, представника Самопомочі та депутата Ужгородської міськради, усі їхні спроби отримати загальний перелік комунального майна обласного центру закінчилися нічим – у міській раді, стверджує депутат, ігнорують їхні запити та звернення на цю тему. Водночас, Микола Сюсько зауважив, що міська рада надала їм безкоштовно для проведення партійних заходів комунальний заклад Совине Гніздо. Екс-голова Громадської ради при Ужгородській міськраді та представник Демальянсу Олександр Пересоляк розповів, як їм спершу дали комунальне приміщення для роботи, а після кількох критичних заяв у бік влади міста, це приміщення забрали. Апелюючи на ці звернення перший заступник міського голови Ужгорода Іштван Цап зауважив, що партій в Україні дуже багато, і дати усі осередкам комунальні приміщення за пільговою ціною – нереально, тим більше, що велика кількість комунального майна в Ужгороді вже орендована громадськими організаціями. Більше того, деякі з них, повідомив Іштван Цап, оновили договори на оренду ще при міськраді попереднього скликання на 5 років. Депутат Ужгородської районної ради та представник партії Єдиний Центр Михайло Фединець розповів, що його політична сила віднедавна відкрила новий партійний офіс в Ужгороді, оформивши його як приймальню народного депутата Віктора Балоги. Водночас, він зауважив, що за умови обмеженості в комунальних приміщеннях дуже доречною є практика безкоштовного надання партіям під певні заходи залів засідань рад або конференц-залів у адмінприміщеннях. Більше того, зауважив Михайло Фединець, саме так переважно і робиться уже не перший рік на Закарпатті. Юрій Фекете, заступник голови Закарпатської обласної парторганізації ВО «Батьківщина», нагадав про досвід Виноградівської райради, коли кожна з партій, яка за підсумками виборів пройшла до ради, отримала безкоштовно приміщення під партійну роботу в будівлі райради. Колега Юрій Фекете по партії, депутат Закарпатської облради Андрій Шекета зауважив, що потрібно добре зважити, чи взагалі є нагальна потреба юридично закріплювати право партій на оренду комунального майна за пільговою ціною, але водночас зауважив, що державне фінансування партій є успішним європейським досвідом і запропонував розділити підтримку – з держбюджету для парламентських партій, а з обласного – для партій, які пройшли у місцеві представницькі органи. На цьому акцентували також і присутні на заході експерти – Володимир Феськов з громадської мережі ОПОРА та Микола Яцков з Інституту Республіка. Експерти зауважили на важливості державного фінансування партій, а також на необхідності створення аналітичних центрів при партіях, які б власне і займалися вивченням місцевих проблем та пошуком необхідних проектів рішень, а вже представники партій у місцевих радах ці рішенням б презентували та ухвалювали. Щодо ідеї партійного дому, то на думку Миколи Яцкова, він міг би працювати за принципом інкубатору та стимулював би місцеві осередки партій займатися реальною політикою. Також на зустрічі висловилися представники партій Укроп, Народний Фронт та Громадянська позиція, які разом з представниками інших партій наголосили на несправедливості діючої моделі державного фінансування партій, мовляв, потрібно передбачити держфінансування для політичних сил, які представлені не тільки у парламенті, а й у місцевих радах. У цьому ключі, Дмитро Тужанський також розповів про ініціативи КВУ щодо внесення змін до законодавства, яке регулює державне фінансування політичних партій. Зокрема, зупинився на наступних нововведеннях: 1) партіям варто заборонити витрачати бюджетні кошти на рекламу; 2) має бути чітко встановлено перелік видів діяльності, які можуть фінансуватися за ці кошти (робота із виборцями, навчання партійців, виплата заробітних плат тощо); важливо законодавчо закріпити, що 70% коштів мають бути спрямовані в місцеві осередки і 30% – залишатимуться в центрі. Також в рамках заходу учасники дискусії поділилися досвідом власних осередків щодо використання партійних коштів, функціонування офісів, партійних проектів та взаємодії з центральними керівними органами партій.