Перше – обрізання Христове, що є єврейським звичаєм. Друге – вшанування пам’яті Святого Василя – засновника ордену монахів-василіян. Третє: вступ у новий церковний рік за старим календарем. На 14 січня припадає чи не єдине потрійне свято у церковному календарі, тому традиційно проходять молебні і служби. Священики кажуть: такий збіг не применшує значення жодної з подій, однак головною все ж вважається пов’язана з Ісусом. Священник розповідає: традиція проводити таку процедуру для первістків чоловічого роду на восьмий день від народження походить ще від Авраама. Що за церковними канонами першочерговим святом вважається саме найменування Ісуса, на жаль, знають лише прихожани церкви, для решти ж день має інше значення. Саме із вшануванням Святого Василя – засновника ордену монахів – василіан, ототожнює 14 січня багато людей старшого віку. Дехто пам’ятає ще і язичницьке свято, яке хоч і не було поширеним на Заході, однак досі відмічають у селах на Сході України, і також припадає на чотирнадцятий день січня. З токи зору церкви, приурочення меланських ворожінь до 14 січня неправильне, як і загалом застосування імені Меланії – римської канонізованої святої, що володіла даром зцілення. М-Студіо