Якою була Мукачівська ратуша понад 100 років тому: реставратори досліджують шари фарби

Реставратори досліджують історичні шари фарби, архівні документи та старовинні фотографії, щоб встановити первісне оздоблення будівлі. Попередні результати вказують на теплі пісочно-жовті та світлі кремові відтінки фасаду.

Дослідження проводить команда архітекторів, художників-реставраторів і технологів «Консерваційно-реставраційного центру» з Києва під керівництвом архітектора Дмитра Трохименка. Фахівці мають на меті встановити первісну кольорову гаму фасадів ратуші та визначити історичні матеріали, які використовувалися для її оздоблення.

Спочатку вивчають історію будівлі: опрацьовують архівні документи, старовинні фотографії, поштові листівки, креслення та інші історичні матеріали. Їх порівнюють між собою, щоб відтворити вигляд пам’ятки на різних етапах її існування.

Паралельно художники-реставратори досліджують сам фасад. Для цього виконують зондажі — невеликі локальні розкриття різних шарів оздоблення. Завдяки цьому можна побачити, як змінювалося фарбування будівлі, знайти залишки найдавніших покриттів і відібрати зразки для подальшого аналізу.

Наступний етап — лабораторні дослідження. До роботи долучаються фахівці з фізики та хімії, які вивчають мікрошліфи, визначають склад, структуру та властивості історичних матеріалів, досліджують пігменти й технології фасадного оздоблення.

«Ось так і працює наша команда: краєзнавці досліджують історію, художники-реставратори — збережені шари фасадного опорядження, технологи — склад і властивості історичних матеріалів, а архітектори аналізують та узагальнюють отримані результати для розроблення науково обґрунтованих реставраційних рішень», — пояснює керівник команди Дмитро Трохименко.

За попередніми результатами досліджень, первісне фасадне опорядження Мукачівської ратуші, ймовірно, було виконане у теплих пісочно-жовтих і світлих кремових відтінках. Архітектурні деталі при цьому мали відповідне кольорове виділення.

Мукачівську ратушу збудували у 1903–1904 роках за проєктом архітектора Яноша Бобули молодшого. За понад століття фасад будівлі неодноразово змінювався, тому встановлення його первісного вигляду потребує ретельного дослідження.

Наразі фахівці завершують підготовку звіту за результатами науково-технологічних досліджень. На його основі розроблять науково обґрунтовані рекомендації для майбутніх ремонтно-реставраційних робіт.

«Реставрація — це не просто пофарбувати фасад у гарний колір. Це насамперед дослідити, зрозуміти та максимально зберегти історичну автентичність пам’ятки», — наголошує Дмитро Трохименко.