Наводимо текст петиції та перелік підписантів. «Площа Народна в Ужгороді є окрасою чудового архітектурного ансамблю споруд, який називають "чеським кварталом". Це перша чітко спланована і бездоганно збудована частина міста. Мало міст може похвалитися подібним ансамблем в стилі конструктивізму. Недарма весь квартал було визнано пам'яткою архітектури. Все це вимагає особливо уважного ставлення і мало б промовляти до розуму і почуттів усіх, хто прагне покращити найкраще. Естетична складова – найбільш вагома. Чистота зеленого партеру вигідно підкреслює геометрію ліній імпозантних адмінспоруд. Будь-яке втручання в цей трав'яний килим відразу відіб'ється на сприйманні споруд. Подрібнити чіткий прямокутник кам'яними доріжками, обставити його лавками й облагородити фонтаном – означає знищити ужгородську еспланаду, вбити шляхетну гідність площі, піднесену ауру великого відкритого простору, врівноваженого спів мірною прямокутною площиною. Тому питання площі Народної – виключно фахове, тому воно залежить від архітектурної совісті професіоналів і людської совісті ужгородців і тому воно розглядалося на художньо-архітектурних і містобудівних радах різних рівнів (зараз створено нові всеодобрюючі ради), які винесли єдиний вердикт – не чіпати площі Народної, хіба що доповнити партер озелененням. Адже крім усього іншого, для людської психології і формування психології наступних поколінь дуже важливою є незмінність, пізнаваність впродовж довгих часів певних пейзажів, архітектурних ансамблів тощо. Вони ніби якорі, що не дозволяють вітрам постійних перемін знести цінності минулого, і разом з тим допомагають нам мандрувати в минуле, дихати повітрям минулих епох. У чеському кварталі панує дух чеського періоду. Ознаки цього духу – гуманізм, повага до особи, естетика доцільності й етика професійності, поєднання краси й практичності. Розкроїти на шматки зелений оксамит площі Народної – означає не шанувати дух, перетворити унікальність на банальність. Є ще й моральний чи соціальний бік справи. Для чого вкладати значні кошти в найкращу і найкраще збережену площу, коли по периметру всі сквери були б вдячні за мінімальний благоустрій, не кажучи вже про решту міста. Ужгород зазнав важких, у певних частинах міста непоправних втрат. Вкрай необхідно зберегти бодай ще невтрачене, пройти тест на справжнього ужгородця. Тому й протестують проти непотрібної реконструкції площі ужгородці, об'єднані (і не об'єднані) в громадські організації по захисту старого Ужгорода. Адже всі минущі мають подбати про неминуще, про скарб під назвою Ужгород, відчутно пограбований, але все ще скарб, щоб передати його наступним поколінням. Ми протестуємо й заради влади, щоб не дати їй помилитися. Також висловлюємо вдячність владі, що своєю наполегливістю в помилках сприяє згуртуванню ужгородців.» Підтримуємо: - Юрій Ільницький – почесний громадянин Ужгорода, перший секретар обкому КПУ (1962-1980 рр.); - Микола Руснак – почесний громадянин Ужгорода, голова виконкому Ужгородської міської ради (1965-1970 рр.); - Степан Дьолог – почесний громадянин міста Ужгорода, голова виконкому міської ради (1970-1980 рр.); - Еміл Попович – почесний громадянин міста Ужгорода, голова виконкому міської ради (1980-1990 рр.); - Ганна Задорожна – почесний громадянин міста Ужгорода, депутат, секретар виконкому міської ради вісім скликань поспіль (1969-1987 рр.); - Іван Коршинський – почесний громадянин міста Ужгорода, заслужений лікар України, народний депутат ВР України 2-го скликання; - Володимир Микита – почесний громадянин міста Ужгорода, академік НАН України, лауреат Національної премії ім. Шевченка; - Василь Шеба – почесний громадянин міста Ужгорода, директор Закарпатського краєзнавчого музею; - Степан Шолтес – архітектор, заступник голови обласного осередку Національної спілки архітекторів України; - Борис Кузьма – заслужений художник України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі, голова обласного осередку Національної спілки художників України; - Іштван Стойко – професор, доктор біологічних наук, Академік лісничої АН України д-р Honoris Causa Зволенського університету; - Андрій Бокотей – ректор Львівської Академії мистецтв, художник, професор, постійно діючий член НА Мистецтв України; - Етелла Чуприк – Заслужена артистка України, лауреат Міжнародних конкурсів піаністів, солістка Ужгородської обласної філармонії; - Йожеф Ермінь – Заслужений артист України, лауреат Міжнародних конкурсів піаністів, професор, зав кафедри Львівської Музичної Академії - Мар'яна Лаба – співачка, Заслужена артистка України, солістка Львівської обласної філармонії; - Романна Целінковська – професор Бельведерський, архітектурного факультету «Політехніка Гданська» (Р1); - Лілія Онищенко-Швець – начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, архітектор, член НСА України; - Габор Сарваш – архітектор, голова Товариства культури львівських угорців; - Петро Сарваш – архітектор, голова громадської організації «PRO URBE»; - Олександра Вдовіна – архітектор, член правління Закарпатської організації Національної спілки архітекторів України; - Роман Данилевич – архітектор, член НСА України; - Ярослав Балог – архітектор; - Ігор Броді – архітектор; - Олесь Дзиндра – архітектор, директор Львівського «Музею Ідей»; - Сергій Федака – професор історичних наук, письменник, журналіст; - Олег Диба, головний редактор інтернет-видання «Закарпаття онлайн»; - Людвіг Філіп – історик-краєзнавець; - Еміл Сокач – Народний артист України, художній керівник академічного хору «Cantus»; - Оксана Гаврош – мистецтвознавець; - Михайло Сирохман – мистецтвознавець; - Сергій Тяско – художник-коваль, член правління Спілки майстрів ковальського мистецтва України, голова спілки ковалів Закарпаття "Клепач"; - Владислав Габда – Заслужений художник України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі; - Тарас Данилич – Заслужений художник України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі; - Йосип Бабинець – художник, лауреат премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі; - Павло Ковач – художник; член Національної Спілки художників України; - Емма Левадська – художник, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, володарка мистецької нагороди в Угорщині; - Габріел Булеца – художник, лауреат премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі; - Василь Свалявчик – Заслужений художник України, член Національної спілки художників України, двічі лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі; - Петро Свалявчик – художник, член Національної спілки художників України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі - Ігор Панейко – художник; - Михайло Попович – політик; - Василь Роман – скульптор, член Національної спілки художників України; - Золтан Ілку – художник, член Національної спілки художників України; - Спиридон Павленко – художник, член Національної спілки художників України; - Тарас Усик – художник, архітектор, член Національної спілки художників України; - Василь Сочка – скульптор, член Національної спілки художників України; - Юрій Копанський – художник; - Артур Рущак – художник; - Михайло Ходанич – скульптор, член Національної спілки художників України; - Микола Іванчо – художник, живописець; - Ірина Фірцак – художниця, член спілки професійних художників Закарпаття , племінниця Івана Фірцака-Кротона; - Марія Василинець – художник-педагог; - Олекса Федор – художник; - Ласло Петрус – професор, доктор біологічних наук; - Янош Розгоні – професор, доктор біологічних наук; - Ольга Терек – професор, доктор біологічних наук; - Барна Кужель – лікар-ветеринар, доцент, зав кафедри Львівського аграрного університету; - Алла Хаятова – журналістка; - Карл Смутко – фотохудожник; - Михайло Фединишинець – письменник, журналіст; - Юрій Руснак – власник кафе-музею «Під замком», яке працює останні 25 років; - Олена Шенцева – директор Лінгвістичного центру ЛІК, голова Асоціації сприяння культурі та освіти Закарпаття; - Ігор Баран – головний суддя Федерації бодібілдінгу та фітнесу в Україні, фотограф; - Василь Чайкович – організатор культурних заходів; - Микола Бідзіля – Почесний Президент "Товариства "Закарпатці у м. Києві"; - Олег Олашин – графічний дизайнер.