Іван Балога: Угорці Закарпаття залишилися без свого округу «завдяки» регіоналам

Чимало питань стосувалося того, чому голова обласної ради вирішив йти до парламенту. «Чому команда вирішила висунути саме мене по цьому окрузі? На місцевих виборах 2010 року я балотувався до обласної ради від Виноградівщини. Постійна робота з громадами в цих районах вплинула і на рівень довіру населення до мене, як до політика. Мотиви йти у велику політику прості. Були сподівання, що з 2010 року в країні буде збережено головні надбання попередніх років – свобода слова та курс на євроінтеграцію. Не сталося, ці цінності треба відстоювати, і відстоювати в першу чергу у стінах парламенту. В нас нема позитивних зрушень у галузі медицини та освіти. Більше того, влада закриває лікарні й школи. Такий стан справ треба міняти», – вважає кандидат в нардепи. Вчитель фізики ЗОШ №5 міста Берегова, пенсіонер Василь Ловга поскаржився на прийняту пенсійну реформу. За його словами, після її запровадженні постраждали працюючі пенсіонери-вчителі, яким пенсії не перераховують. «Я категорично проти того, що пенсійний вік підняли. Проблема й в тому, що багато наших людей не доживають до пенсійного віку, – погодився Іван Балога. – Пенсія має бути такого розміру, щоб люди змогли прожити, а не існувати. Подачки у вигляді доплат напередодні виборів у 30-50 гривень нічого не варті при девальвації гривні. Вчителі-пенсіонери працюють лише через те, що не можуть на неї прожити. Пенсія педагога у 1200 гривень – це ганьба для держави! Тому головні зміни до пенсійного законодавства мають стосуватися рівня пенсійного забезпечення» Світлана Барчій, завідуюча відділенням Береговського медичного коледжу цікавилася питанням проведення земельної реформи. Педагог побоюється, що після дозволу на її купівлю олігархи скуплять землю за копійки. «В Європі земля – це товар. Якщо йти їх шляхом, то земля має отримати власника. За останні двадцять років в нас декларують, що вона не є товаром, але ті, хто при владі, різними схемами на товар для себе її все таки перетворюють. Що буде у нас, якщо дозволять її продавати землі? Відповідь проста – її скуплять олігархи. Українці навіть з середнім достатком її не побачать. Тому держава має ставити обмеження, бути регулятором: визначити скільки дозволено купляти одній особі, встановити відповідну орендну плату. Якщо держава створить ринок землі прозорий – то в першу чергу виграють місцеві бюджети, які отримають непогані відрахування в свої бюджети від оренди та використання землі», – відповів Іван Балога. Мирослав Кейниз, викладач медичного коледжу скаржився на те, що на цих виборах влада залишила угорську громаду без власного мажоритарного округу. «За всі роки незалежності до інтересів нашої громади прислухалися, але тепер в догоду політиками ми можемо залишитися без свого представника в парламенті», – каже педагог. Іван Балога вважає, що «цей округ «нарізали» під провладного кандидата, який проживає у Виноградові. Але хочу вас запевнити: за даними соціологів, як місцевих, так і київських провладні кандидати в усіх округах програють представникам команді Віктора Балоги. Тобто такою «нарізкою» влада зробила капкан для себе. Вважаю, що межі цього округу мали бути такі, як і на виборах 2002 року. Це була б повага до 150 тисячної громади угорців Закарпаття. Угорщина – наш партнер і ми мали відповісти їм тим же. Влада була неправа, коли угорці опинилися одразу в кількох виборчих округах. І це «заслуга» регіоналів», – зазначив Іван Балога. Натомість політик пообіцяв в парламенті лобіювати інтереси угорської громади. Конкретні кроки вже робляться. Так, у березні цього року обласна рада підписала угоду про співпрацю з міністерством закордонних справ Угорщини. Сторони виділяють по мільйону доларів на реалізацію соціальних проектів краю. Встановлюються партнерські зв’язки з новими регіонами Угорщини. Так, минулоріч голова обласної ради Іван Балога та заступник голови Загальних зборів області Боршод-Абауй-Земплен Різ Габор підписали угоду про співробітництво. Також обласною радою прийнято програму «Програму забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011 – 2015 роки» на яку виділено більше чотирьох мільйонів гривень. І таких прикладів підтримки національних спільнот краю чимало.