Кондиціонер на етапі ремонту - де краще закласти трасу та дренаж
Кондиціонер бажано планувати ще до штукатурення стін, монтажу стелі та чистового оздоблення. Саме на цьому етапі можна приховати фреонову магістраль, електричний кабель і дренажну трубку, не використовуючи пластикові короби та не пошкоджуючи готовий інтер’єр. Проте для цього недостатньо просто визначити приблизне місце внутрішнього блока.
Потрібно врахувати довжину траси, ухил дренажу, розташування меблів, доступ до обслуговування та майбутнє місце зовнішнього модуля. Виконати такі роботи допоможуть спецалісти з прихованого монтажу кондиціонерів - компанія Mincold. Компанія займається проєктуванням і монтажем кліматичних систем, тому може долучитися до робіт ще на етапі планування ремонту: узгодити розташування блоків з інтер’єром, правильно прокласти фреонову трасу та дренаж, а після завершення оздоблення встановити, підключити й перевірити обладнання.
Що входить у приховану трасу кондиціонера
Між внутрішнім і зовнішнім блоками прокладають не одну трубу, а цілий комплект комунікацій. Зазвичай він включає дві мідні трубки різного діаметра для циркуляції холодоагенту, теплоізоляцію, міжблочний кабель і дренаж для відведення конденсату. У деяких проєктах також передбачають окреме живлення від електрощита.
Під час чорнового монтажу трасу вкладають у підготовлену штробу, виводячи її кінці у точках майбутнього підключення блоків. Потім канали закривають штукатуркою або оздоблювальними конструкціями. У результаті після встановлення кондиціонера на стіні залишаються лише сам внутрішній блок і коротка ділянка підключення, яку практично не видно.
До початку робіт потрібно визначити:
- точне місце внутрішнього та зовнішнього блоків;
- допустиму довжину траси для обраної моделі;
- напрямок і спосіб відведення конденсату;
- розташування розеток, кабелів, труб опалення та інших комунікацій;
- товщину штукатурки, конструкцію стелі й майбутнє розміщення меблів.
Навіть зміщення внутрішнього блока на 20–30 сантиметрів після прокладання магістралі може ускладнити підключення. Тому розмітку краще погодити одночасно з дизайнером, електриком, майстрами з оздоблення та монтажниками кліматичного обладнання.
Де розташувати внутрішній блок
Внутрішній блок не варто встановлювати лише за принципом «де є вільна стіна». Потік охолодженого повітря не повинен постійно спрямовуватися на ліжко, диван, робоче місце або обідню зону. Водночас перед кондиціонером має залишатися достатньо простору для рівномірного розподілу повітря.
Потрібно також передбачити відступ від стелі, штор, високих шаф і декоративних панелей. Якщо блок розмістити майже впритул до стелі, забір повітря може погіршитися. А шафа, встановлена безпосередньо під обладнанням, іноді заважає відкривати корпус під час очищення фільтрів або сервісного ремонту.
У спальні кондиціонер часто монтують над узголів’ям або на бічній стіні, щоб основний потік проходив уздовж кімнати. У вітальні місце вибирають з урахуванням дивана, телевізійної зони та відкривання дверей. Під час розмітки фахівці Mincold оцінюють не лише те, наскільки органічно внутрішній блок виглядатиме в інтер’єрі, а й напрямок повітряного потоку, відстань до меблів та можливість подальшого обслуговування обладнання. Завдяки цьому місце монтажу визначають ще до оздоблювальних робіт, щоб кондиціонер ефективно охолоджував приміщення, не створював протягів у зоні відпочинку та не заважав користуватися кімнатою.
Як правильно прокласти дренаж
Під час охолодження на теплообміннику внутрішнього блока утворюється конденсат. Він потрапляє у піддон, а звідти відводиться через дренажну трубку. Найнадійніший варіант – самопливний дренаж із постійним ухилом у напрямку зливу.
Основні варіанти відведення води:
- назовні через фасад разом із фреоновою трасою;
- у каналізацію через сифон або спеціальний сухий затвор;
- у визначену точку водовідведення за допомогою дренажної помпи.
Виведення на фасад простіше, але краплі не повинні потрапляти на вікна сусідів, балкон, тротуар або оздоблення будівлі. Підключення до каналізації виглядає акуратніше, проте потребує захисту від запахів. Звичайний водяний сифон у системі, яка довго не працює, може пересихати, тому для кондиціонерів часто використовують спеціальні рішення із механічним затвором.
Помпа потрібна, якщо забезпечити природний ухил неможливо, наприклад, коли дренаж необхідно підняти вище внутрішнього блока. Проте вона створює додатковий шум і потребує обслуговування, тому її краще застосовувати лише за технічної необхідності.
Чому не варто прокладати трасу навмання
Неправильно закладена магістраль може залишитися у стіні на багато років. Якщо мідну трубку перегнути, пошкодити під час наступних робіт або прокласти з невідповідним діаметром, проблему нерідко виявляють лише під час підключення кондиціонера. Виправлення після фарбування стін означає повторне штроблення та відновлення оздоблення.
Також не варто заздалегідь купувати універсальний комплект труб без прив’язки до обладнання. Діаметри магістралей залежать від потужності та конкретної моделі кондиціонера. Надто довга траса може вимагати додаткової заправки холодоагентом, а перепад висоти між блоками має залишатися в межах, зазначених виробником.
У практиці Mincold прихований монтаж зазвичай поділяють на два етапи. Під час ремонту майстри виконують отвір, прокладають трасу, дренаж і кабелі, після чого герметично закривають кінці труб. Коли стіни та стеля готові, встановлюють блоки, вакуумують систему, перевіряють герметичність і запускають обладнання.
Що потрібно передбачити біля зовнішнього блока
Зовнішній модуль повинен бути доступним для монтажу, очищення теплообмінника та майбутнього ремонту. Розташування на глухому фасаді без доступу з вікна або балкона може вимагати використання автовишки чи послуг промислових альпіністів.
Необхідно врахувати й відведення води під час роботи кондиціонера на обігрів. Узимку конденсат утворюється вже на зовнішньому блоці, а під час розморожування його може бути досить багато. Тому обладнання не варто встановлювати над проходом, входом у будинок або місцем, де вода замерзатиме й створюватиме слизьку ділянку.
Правильно спроєктований прихований монтаж майже не помітний в інтер’єрі, але залишається доступним для сервісу. Саме тому трасу та дренаж потрібно закладати не окремо від ремонту, а як частину спільного інженерного плану квартири чи будинку. Такий підхід допомагає уникнути зайвих коробів, шуму від помпи, протікань і повторного пошкодження оздоблених стін.
На правах реклами