Тут часто призначають зустрічі, звідси стартують екскурсії. Тут встановлено один із чотирьох ліхтарів-вказівників, подарованих торік містові групою ентузіастів. Зрештою, тут сходяться два ботанічних дива Ужгорода. Це Ясен Масарика – велике дерево, що існує у дивовижному симбіозі з ліаною-плющем. Без нього вже важко уявити собі вигляд центральної частини Ужгорода, наприклад панораму центрального правобережжя. Звідси ж починається найдовша у Європі алея лип. Сьогодні на цій ділянці міста було встановлено ковані таблички-вказівники, на яких описано ці ботанічні дива Ужгорода. До того ж, одна із двох табличок, викуваних у майстерні Сергія Безика, є втіленням проекту, який обговорювався ще минулоріч на художній раді Ужгородської міськради. Йдеться про проект «Листівка з минулого». Нагадаємо, тоді майстер Сергій Безик запропонував містові у вигляді дарунку проект у вигляді кованих металевих «пюпітрів», встановлених на найзручніших оглядових майданчиках міста. На них планувалося розмістити історичні фото, зроблені з цих самих місць. Однак, торікхудрада проект «зарубала». Не влаштувала фахівців сама форма «пюпітру». Проект повернули авторові на доопрацювання. І ось цьогоріч, за сприяння ентузіастів, які допомогли провести проект через усі реєстраційні кабінети і коридори, «листівку з минулого» було втілено. Як розповів «Мукачево.net» депутат міської ради та власник закладів, що знаходяться у безпосередній близькості як до липової алеї, так і до ясена Масарика, Ярослав Шафар, проект виконано частково коштом меценатів, частково сприянням міста. Поруч зі встановленими табличками знаходиться один з ліхтарів, який місто отримало у подарунок від коваля Олександра Безика – брата автора «ботанічних табличок». Ліхтарі Олександр виготовив за ескізами відомого скульптора Михайла Колодка. Утім, місто досі не підключило їх до електромережі. Якк повідомив Ярослав Шафар, він провів струм до ліхтаря на набережній з одного із власних закладів і скоро ліхтар засвітиться, як запрацює і мультимедійний довідковий туристичний центр, вмонтований у цю цікаву споруду. На завершення пан Ярослав повідомив нам, що таблички ще «доведуть до ума», зашліфують зварні шви тощо. То, вони набудуть ще благороднішого та досконалішого вигляду.