Марк Цукерберг: майбутнє штучного інтелекту має належати всім
Майбутнє штучного інтелекту має належати всім, а не лише кільком великим компаніям чи установам. Цим поділився генеральний директор Meta Марк Цукерберг, представивши власне бачення розвитку надінтелекту, його впливу на економіку, ринок праці та суспільство.
За словами Цукерберга, у найближчі роки люди зможуть використовувати надінтелект, який перевершуватиме людські можливості, для створення нових відкриттів, розвитку бізнесу, навчання, творчості та покращення життя, здоров'я, стосунків і кар'єри.
«Визначальне питання нашої епохи полягає не в тому, чи існуватиме надінтелект, а в тому, хто матиме до нього доступ. Чи буде він централізованим і доступним лише для кількох установ, чи стане інструментом, який розширює можливості кожної людини?» — зазначив він.
Очільник Meta запропонував філософію розвитку штучного інтелекту, засновану на індивідуальному розширенні можливостей людей як джерелі добробуту, винахідництві як головній меті надінтелекту та балансі сил як основі безпеки.
Цукерберг також розкритикував поширені песимістичні прогнози щодо розвитку ШІ. Він заявив, що не розуміє, чому люди, які вважають, що штучний інтелект позбавить більшість людей роботи та значної частини їхньої суспільної ролі, прагнуть пришвидшити настання такого майбутнього.
«Ідея про те, що штучний інтелект настільки небезпечний, що єдиний безпечний шлях — це надзвичайна концентрація влади, сама по собі здається небезпечною. Історія показує, що сподівання на абсолютну владу, яка нібито доброзичливо подбає про людство, не приводили до безпечних або позитивних результатів», — наголосив він.
На думку керівника Meta, людство вже неодноразово переживало технологічні революції, які викликали побоювання щодо майбутнього, однак щоразу вони зрештою приносили більше добробуту, свободи та покращення якості життя. Він переконаний, що це стосуватиметься й штучного інтелекту.
Цукерберг зазначив, що саме свобода, відкритість до нових ідей, вільне підприємництво та рівність можливостей стали основою прогресу людства й повинні залишатися фундаментом розвитку ШІ.
Він підкреслив, що найважливіші винаходи рідко народжувалися виключно у великих установах. Як приклад він навів братів Райт, які працювали у велосипедній майстерні та повірили, що люди можуть літати, учня палітурника без формальної освіти, який відкрив спосіб виробництва електрики, а також хлопця, який у гаражі вирішив, що персональні комп'ютери можуть бути доступними кожному.
За словами Цукерберга, найбільшим внеском надінтелекту стане не автоматизація, а винахідництво. Якщо ранні системи штучного інтелекту могли відповідати на запитання та виконувати рутинні завдання, то майбутні моделі допомагатимуть відкривати нові знання — від створення ліків для лікування хвороб до пошуку нових способів розвитку бізнесу.
Очільник Meta також висловився проти того, щоб рішення про майбутнє людства ухвалював надінтелект або невелика група експертів, які його контролюють.
«Історія демократії та економіки показала, що не існує єдиної об'єктивної відповіді на питання, що таке найкраще життя. Тому найкращий підхід — дозволити людям самим визначати, що для них є важливим», — заявив він.
На його думку, персональний надінтелект для кожної людини може започаткувати нову епоху особистих можливостей, коли люди отримають більше свободи для реалізації власних інтересів і досягнення свого потенціалу.
Цукерберг також наголосив, що безпека потребує системи стримувань і противаг. Якщо лише кілька установ отримають доступ до надінтелекту, вони неминуче матимуть надмірний вплив на економіку, науку та політику.
Для пояснення своєї позиції він навів приклад із судовою системою. За його словами, якби лише одна людина мала надінтелектуального адвоката, вона отримала б несправедливу перевагу в суді. Водночас якщо такий інструмент буде доступний кожному, правосуддя стане значно справедливішим та ефективнішим.
Глава Meta зазначив, що людство не є однорідним суспільством, тому неможливо створити єдиний надінтелект, який однаково враховував би всі цінності та суперечливі інтереси людей.
Водночас він визнав існування серйозних ризиків, пов'язаних із розвитком штучного інтелекту. На його думку, у більшості випадків, зокрема у сфері кібербезпеки, історія програмного забезпечення з відкритим кодом довела, що широкий доступ до потужних технологій у довгостроковій перспективі забезпечує кращий рівень безпеки. Водночас для інших ризиків, зокрема біологічних, необхідна тісніша координація між урядами та іншими інституціями щодо відповідального впровадження потужних моделей.
Окремо Цукерберг торкнувся питання впливу ШІ на економіку та ринок праці. Він зазначив, що важливо зберігати баланс між використанням штучного інтелекту для автоматизації та застосуванням його як інструмента, який допомагає людям розвивати навички й створювати новий бізнес.
За його словами, якщо розвиток ШІ буде зосереджений переважно на автоматизації, це може негативно позначитися на зайнятості та економіці. Натомість широке поширення надінтелекту, на його переконання, призведе до появи більшої кількості робочих місць, а започаткувати власну справу стане значно простіше без необхідності залучати великі обсяги капіталу.
«Я очікую, що економіка стане більш підприємницькою, а більше людей працюватимуть у малому бізнесі, а не у великих компаніях», — зазначив він.
Підсумовуючи, генеральний директор Meta назвав створення надінтелекту найважливішим технологічним проривом, який людство побачить за життя нинішнього покоління. Він наголосив, що компанія Meta прагне розвивати штучний інтелект, керуючись принципами індивідуального розширення можливостей, винахідництва та балансу сил.
«Хід людської історії завжди рухався до того, щоб передавати більше можливостей людям. Якщо саме ці цінності визначатимуть майбутнє, то я оптимістично дивлюся на можливість побудувати позитивне майбутнє для всіх», — підсумував Марк Цукерберг.