"Більшість пам'ятників збереглось, хоча єврейські товариства не обнесли його огорожею. Зазвичай, розбирали і використовували при будівництві", - пишуть у Facebook-спільноті "Подорожуй" і додають фотографії. Колись майже у кожному селі Закарпаття була єврейська громада, але кладовище могло бути одне на три села. "Єврейські сім'ї, які жили в Голубині та, можливо, інших сусідніх селах, використовували кладовище Голубине як останнє місце відпочинку своїх близьких. Під’їжджаючи до села, ви добре бачите надгробні плити високо на схилі гори. Доступ до кладовища здійснюється по шосе, за приватним будинком. Поховання відбувалися буквально на дуже-дуже крутому схилі гори", - пише про нього американський дослідник Маршал Джей Катц. Мешканець Пенсильванії щороку приїздить на Закарпаття і розшукує старі єврейські могили. Його дідусь з села Ключарки на Мукачівщині, бабуся - з словацького Міхаловце. Разом з волонтерами розчищає надгробки від бруду. Створив спеціальний сайт, де розміщує фотографії цвинтарів та окремі могили. Сподівається, що завдяки його зусиллям комусь вдасться знайти на Закарпатті поховання рідних та близьких людей. "Голубине - село богобоязливих людей. Це твердження стосується всього русинського світу, а серед загальної картини богобоязливості Голубине займає особливе місце. Жоден селянин не насмілиться зробити гріх - зруйнувати могилу, хай навіть іудея. От кладовище і збереглось, хоч і не огородили...", - зазначив закарпатець Степан Варга. Тут похований похований рабин Александр Сендер (30 липня 1853). Поховання здійснювалися з 1825 по 1944 роки, а потім почали ховати і пізніше - вже у 1980-х. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!