Міжгірське опалення працюватиме на біопаливі (ФОТО)

Заключний етап тренінгу пройшов 16-17 березня п.р у Словацькій Республіці у с. Земплінська Шірява Кошіцького самоврядного краю. До складу делегації, яку очолював голова районної ради Іван Ярема, ввійшли заступник голови РДА Іван Ледида, начальник відділу культури і туризму РДА Олександр Шемет, голови органів місцевого самоврядування, директори освітніх закладів, ведучі спеціалісти районної ради та установ району. Загалом, участь у делегації від Міжгірського району взяли 14 чоловік. Основними завданнями проекту “Біоенергія Карпат” є підвищення рівня розвитку енергії з біомаси в україно-словацьких прикордонних регіонах, створення Центру розвитку альтернативних джерел енергії, створення пілотних прикладів з використання біомаси, обмін досвідом з країнами, де використовується енергія з біомаси, розробка проектної технічної документації. Але найголовніше те, що в рамках даного проекту Міжгірщина стає базовим регіоном для впровадження нових енергозберігаючих систем опалювання. Так, вже йде підготовча робота у Новоселицькій ЗОШ І-ІІІ ст. над заміною старих твердопаливних обладнань (вугільних) на котли нового зразка, які працюють на альтернативному біопаливі (тирса, відходи з деревини). Розробляється проект заміни опалювальної системи, утеплення, водопостачання, очистки води, будівництва очисних споруд та проектування систем з альтернативних джерел енергії в одній з найбільших у районі — Колочавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Згідно з проектом приділяється багато уваги проведенню навчальних семінарів та тренінгів, які мають на меті показати передовий досвід використання альтернативних джерел енергії, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та показати їх переваги. Одним з елементів проекту “Біоенергія Карпат” — навчити нас готувати проекти на різноманітні грантові організації з метою залучення додаткових інвестицій та перейняття досвіду в закордонних колег у даному напрямку. Першого дня на навчанні, яке проводив менеджер проекту “Біоенергія Карпат” Гейза Леген, йшлося про процес стратегічного планування, розвиток довготермінових планів розвитку. Ми вчилися правильно сформулювати SWOT-аналіз з визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз при стратегічному плануванні, визначали структуру плану розвитку, пріоритетність цілей, визначали ступінь важливості та терміновості вирішення проблем тощо. Після змістовного теоретичного заняття учасники нашої делегації у супроводі словацьких урядовців та провідних спеціалістів відвідали електростанції, які працюють на сонячних колекторах у с.Сенне. Ознайомлюючись з її роботою, ми дізналися, що термін окупності такої станції складає 7 років. Цікаво було дізнатися, що держава купує енергію у власників станції на дуже вигідних умовах і цим самим стимулює розвиток альтернативних джерел енергії. У с.Оборін ми побачили, як працює на силосній масі і органіці біогазова станція. Її господарі розповіли про те, що виробленим газом на біогазовій станції вони обігрівають весь її комплекс та будинки всього населеного пункту. Біогазову станцію словаки побудували за сприяння грантових організацій — 50 проц., іншу половину безпроцентних коштів строком на 20 років дають банки. Її термін окупності складає також 7 років. Перший день ділової зустрічі на словацькій землі завершився екскурсією по відомих місцях, зокрема, ми мали можливість відвідати знамениті на весь світ токайські винниці. Наступного дня учасники української делегації освоювали основні етапи розробки та управління проектами. Нас знайомили з навичками проектної команди, наголошували на тому, що в першу чергу важливо усвідомити при підготовці проекту, знайомили з його описом та бюджетом, нашими діями у разі затвердження даного проекту тощо.На практичному занятті ми практикувалися правильно визначати мету проекту та основні цілі для досягнення кінцевої мети, визначати ступінь проблематики питання, передбачити кінцевий результат, намагалися самостійно визначити бюджет проекту тощо. Цікавим для учасників тренінгу було навчання про економію енергії за використання альтернативних джерел. Говорилося про заходи з теплового захисту будівель, зокрема, їх теплоізоляції. Самим простим і доступним у даний час серед матеріалів, котрі використовуються для теплоізоляції в будівництві, є солома. З екологічної точки — це найбільш доступний і дешевий теплоізоляційний матеріал. Не менш ефективними є пробка, яку отримують з кори коркового дуба; целюлоза — натуральний матеріал, вироблений з переробленого паперу і придатний для подальшої переробки; ізоляційні деревоволокняні та цементно-стружкові дошки; піноскло; мінеральна вата та ряд інших матеріалів. Особливу увагу менеджери проекту акцентували на аерогелі, що є результатом останніх досліджень у сфері теплоізоляції. Це — легкий матеріал з низькою щільністю і має надзвичайно низьку теплопровідність, у даний час вважається кращим теплоізоляційним матеріалом з температурою плавлення 12000 С. Широке його використання дещо обмежено, тому що при контакті з водою перетворюється у гель. Цікавим теплоізолюючим матеріалом є іцинін (піноізол) — аерозольна піноізоляція на водній основі, яка вже понад 20 років з успіхом використовується в США та Канаді. Її переваги в тому, що при споживанні енергії при опаленні заощаджується до 70 проц. грошей, запобігає конденсації вологи, повітряним потокам, які є причиною небезпечних для здоров’я наслідків, дає можливість швидкого застосування. На завершення наводилися цікаві приклади з використання теплоізолюючих матеріалів при будівництві і наголошувалося на тому, що активне їх використання дозволяє зекономити витрати на енергію від 40 до 60 проц. Відверто кажучи, ми були приємно вражені побаченим і почутим. Цікаві і змістовні приклади впровадження новітніх екологічно чистих джерел енергії в умовах глобальної енергетичної кризи є як ніколи актуальними. Крім того, ми добре засвоїли матеріали з підготовки грантових проектів і сподіваємось, що отримані знання суттєво допоможуть нам залучити якомога більше коштів у розвиток нашого гірського краю. Учасники делегації побачили на прикладі активного розвитку всіх сторін життя у Словаччині переваги європейського способу життя. І хоча Словацька Республіка однією з останніх вступила до Європейського Союзу, вона отримала можливість перейняти досвід тих держав, які вступили до Євросоюзу раніше. На нашу думку, іншої альтернативи немає і в Україні. Ми надіємося, що реалізація проекту “Біоенергія Карпат” стане надійним фундаментом для подальшої міжнародної співпраці Міжгірщини з європейськими партнерами, що дасть можливість значній кількості людей побачити і перейняти європейський досвід розвитку в різних галузях, зокрема: освіти, медицини, культури, соціального захисту, енергозбереження, охорони навколишнього природного середовища та створення альтернативних джерел енергії.