Міжгірських школярів вчать дбати про природу (ФОТО)

Тісна співпраця започаткована між національним парком «Синевир» і майже з усіма середніми навчальними закладами регіону, починаючи від Синевирської Поляни, закінчуючи Колочавою. Щомісяця співробітники відділу еколого-освітньої роботи виїжджають у навчальні заклади, де здійснюють з молоддю цікаві заходи: читають лекції, проводять бесіди, вікторини, демонструють відео, презентації, фото – усе, що сприяє формуванню природоохоронного світогляду і екологічної культури. З цього приводу велике спасибі директорам шкіл, педагогічним колективам краю, які з розумінням ставляться до пропаганди дій щодо охорони навколишнього середовища і сприяють в організації просвітницьких заходів. Окрім співпраці з середніми школами регіону НПП «Синевир» намагається доносити ідеї бережливого ставлення до природи через релігійні громади. Директор парку Микола Дербак звернувся зі зверненням до всіх священиків сіл Колочава, Негровець, Синевир, Синевирська Поляна з проханням сприяти екологічній обізнаності громадян, особливо стосується це ставлення до навколишнього природного середовища. У звершенні йдеться: «Церква здавна славиться своєю благодатною діяльністю на благо людей. Її роль у нашому суспільстві і, зокрема, регіоні Тереблянської долини Міжгірського району є дуже вагомою. Наш край – це унікальний регіон з цінними ландшафтами, флорою і фауною. Усе це дароване Богом, який дав нам увесь цей скарб для того, щоб ним розсудливо користуватися. На жаль, не усі жителі Міжгірщини належно ставляться до діла рук Творця, шкодячи довкіллю. Ми є свідками того, як у природне середовище громадяни викидають поліетиленові пляшки, скло та інший непотріб. Особливо забруднюються річки. Ми знаємо прекрасну позицію Церкви і звернення вищого духовенства стосовно охорони навколишнього середовища. Через це й звертаємось до всіх священиків нашого краю з проханням звернутися до Ваших прихожан берегти довкілля. Наші спільні прагнення – щоб ніхто не використовував річку за сміттєпровід. Бо ж Бог, який створив цю водойму, напевно, з гнівом дивитиметься на наші руйнівні дії супроти діла його рук. Щиро надіємося на Вашу підтримку!» Безумовно тут є над чим замислитись, адже для віруючої людини забруднення довкілля є гріхом. Річки, які кишать побутовими відходами – жахлива картина, зважаючи на те, що вода – це основа життя. Саме цій простій, але найнеобхідніший для життя рідині були присвячені масові просвітницькі заходи, проведені недавно співробітниками еколого-освітнього відділу НПП «Синевир» у середніх навчальних закладах регіону і катехитичних школах сіл Колочава, Негровець, Синевирська Поляна. Співпраця зі згаданими освітніми закладами регіону є систематичною. Останні заняття викликали неабиякий інтерес молоді, адже, окрім цікавих бесід, їх чекали захоплюючі екологічні кросворди. А от під час лекцій школярі почерпнули нові знання про воду, її роль для всього живого, зокрема, для людини. Ця прозора рідина становить близько 65% маси нашого тіла. Звичайно, у різному віці і в залежності від фізіологічного стану організму, цей відсоток різний, наприклад, її вміст в тілі новонародженої дитини становить 77%, а у старої людини – близько 50%. З водою, але без їжі, людина може прожити два місяці, а от з їжею та без води не проживе й один тиждень. Організм впадає у важкий стан, коли втрачає загальну масу цієї рідини. Зменшення її вмісту більше аніж на 10% призводить до смерті. Подібну важливу роль вода відіграє й для флори і фауни. Ось, 4/5 усієї рослини становить саме вона. Лише чиста вода може сприяти здоровому розвитку усього живого. Забруднення річок і озер – це лихо для природи й людини, адже у нечистій воді можуть жити хвороботворні бактерії, а самоочищення водойм проходить триваліше і складніше, аніж повітря. Хоча вода займає 3/4 поверхні нашої планети, проте це не означає, що до неї треба ставитися як до безмежного, ніколи не вичерпного ресурсу. Адже прісної води на земній кулі, у порівнянні з солоною, не так багато, та й не вся вона доступна для нас. Основні прісноводні запаси знаходяться у льодовиках Антарктиди і Гренландії, у кризі високих гір, під землею на глибині 150-200 метрів. Вчені зробили приблизні підрахунки і визначили, що загальний об’єм згаданих запасів прісної води у 100 разів більший за об’єм поверхневих прісних вод. Отже, для нас доступна лише незначна частка життєво необхідної рідини – 1%. Вже зараз її дефіцит відчувають деякі країни світу. За даними ООН, 2,6 мільярда жителів планети не мають доступу до елементарних санітарних умов, а щороку від хвороб, пов’язаних з вживанням нечистої питної води, помирає близько двох мільйонів дітей. Ці жахливі відомості примушують задуматись над тим, як ми ставимось до води. Її у нас вдосталь. Але чи завжди так буде? Завжди, якщо берегтимемо свої водойми. Якщо ж річку перетворити на сміттєпровід, забруднювати інші водойми та природне середовище, то неодмінно наступить той час, коли питну воду доведеться купувати у магазинах. Це не віддалені перспективи, а реальність, яка може наступити. Усе в наших руках.Вже сьогодні жителі багатьох міст України купують питну воду. Не тому, що поблизу немає водойм, а тому, що вони забруднені всілякими відходами з різних підприємств і зовсім не придатні для споживання. У нашому регіоні немає фабрик і заводів, проте водойми кишать побутовим сміттям. ПЕТ-пляшки, пластик, скло, мертві свійські тварини, інший непотріб – усе несвідомі громадяни скидають у річку. А чи відомо їм, що та ж ПЕТ-пляшка розкладається у природі цілих сто років, а пластик аж 400. Тобто, бездумно викинуте сміття у воду віддаватиме шкоду довкіллю, а відповідно й нам, нашим дітям, внукам і навіть праправнукам. Розважаючи над цими екологічними і етичними проблемами, школярі катехитичних шкіл Колочава, Негровець і Синевирська Поляна перейнялись турботою про водойми рідного краю. Інші духовні настанови отця Івана Яреми, отця Євгена, отця Миколи Мацура гармонійно доповнили промови співробітників НПП «Синевир», наголосивши на важливості бережливого ставлення до водойм і природи загалом. Бо ж шкодити довкіллю – це великий гріх. У деяких народів побутували уявлення про воду, як певне священне середовище. Поблизу річки чи озера не можна було навіть говорити погані слова, не те, щоб скидати непотріб. Під час серпневих і вересневих еколого-освітніх заходів у катехитичних школах регіону співробітники НПП «Синевир» також ознайомили молодь з багатством рослинного і тваринного світу. З цього приводу проводились окремі лекції і бесіди, оскільки 2010 рік ООН оголошено Міжнародним роком біологічного різноманіття. Тому співробітники парку за кожної слушної нагоди намагаються привернути увагу громадськості до проблем, які гострим жалом пронизують сьогодні світ природи, флору і фауну. На жаль, процес зникнення живих істот на планеті йде доволі швидшими темпами. Вчені підрахували, що протягом останніх 500 років зникло 844 види тварин і рослин. Цьому сприяли, передусім, такі фактори як знищення лісів, масове використання отрутохімікатів у сільському господарстві, байдужість людей. Не бути байдужими — заклик, на який охоче відгукнулася молодь, що не могло нас не порадувати. Усім учасникам еколого-освітніх заходів на території Тереблянської долини Міжгірщини співробітники НПП «Синевир» подарували листівки і газети «Синій Вир», які зацікавлять не лише їх, але й їхніх родичів. Протягом серпня-вересня в національному парку також проведено екологічну акцію «Вода задля життя». Саме таку назву має проголошена ООН декада 2005-2015 років на захист води. У рамках акції здійснено широку просвітницьку роботу у навчальних закладах, через пресу, поширення листівок, інформаційні плакати тощо. І,звичайно, важливим етапом стали практичні дії. Якщо кожен з нас подбає про благоустрій хоча б незначної ділянки поблизу водойм, можливо, неподалік власної оселі, то й такий внесок буде корисним для довкілля, а комусь може стати прикладом для наслідування.