В зустрічі взяли участь зі словацького боку радник голови Комітету, директор відділу стратегії і стратегічних проектів Агенції «Саріо» Павол Долгі, Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Маріан Сладічек, виконавчий директор Словацько-Українського Товариства Володимир Паловчик, з української – З.З.Ленд’єл, секретар міськради Іван Маняк, заступник міського голови, в.о. керуючого справами міськвиконкому Михайло Лабош, завідуючі відділами економіки та міжнародних зв’язків міськвиконкому Світлана Васильцюн, Адік Боднар, декан Мукачівського держуніверситету, професор Лариса Капітан, а також заступники голови правління Мукачівської міськрайонної Спілки підприємців Ігор Капітан і Олександр Гокс. Відбулася зацікавлена двогодинна розмова. Оскільки пан Горват в Мукачеві вперше, Золтан Золтанович розповів гостям про місто над Латорицею. Так, приміром, Мукачево претендує на запис до Книги рекордів Гіннеса, адже в радіусі 60 кілометрів межує з чотирма державами. І таке географічне становище якнайкраще підходить для міжнародної торгівлі, інвестування в інфраструктура міста. Мукачево є прикладом толерантних межетнічних, релігійних, культурних, політичних відносин між населенням. У центрі міста розташовуються поряд православна, греко-католицька, римо-католицька, реформатська церкви, синагога. Навіть за кризового стану працюють підприємства. 37 відсотків експорту меблів з України припадають на підприємства з мукачівською маркою, працює найбільший у світі виробник лиж фабрика «Фішер-Мукачево». У першому кварталі 2010 року рівень безробіття по місту складав 1,4 відсотка, що є одним із найнижчих в Україні. Однак для потенційних інвесторів поле для вибору є достатнім, чекають на дбайливих господарів міжнародний аеропорт «Мукачево, замок Паланок, комунальна інфраструктура… Натомість голова парламентського комітету Словаччини Юрай Горват відзначив, що спеціально приїздив у Київ, щоб пошукати нові підходи до взаємопорозуміння між двома державами. «Мені було приємно почути від закарпатського губернатора Олександра Ледиди, коли висловив йому певний сумнів, чи зможемо зустрітись у суботу в передсвятковий і вихідний день – відзначив гість, – що для потрібних справ вихідних немає. І ще мене здивувало, – продовжував він, – що на відміну від решти зустрічей в Україні не ставите питання про візовий режим і прикордонні проблеми, а говорите про економіку, культуру, взаєморозуміння. Це приємно. І до речі, як в Україні ставляться до Словаччини?» – Як і багато століть до цього абсолютно добре, – відповів міський голова Мукачева. – Влада приходить і уходить, а народ залишається.Однак необхідність розмови про візи і кордон назріла давно. Лише за 4 місяці 2010 року перетнути українсько-словацький кордон не змогли 145 українців. Зокрема чимало наших громадян не потрапили до сусідньої держави за наявності діючих Шенгенських віз, виданих дипломатичними установами Угорщини, Польщі, інших європейських країн. Вже неодноразово громадяни України звертались зі скаргами на те, що, окрім Шенгенської візи, словацька сторона безпосередньо при перетині кордону вимагає у них додатковий пакет документів. Золтан Ленд’єл зауважив, що на відміну від словаків угорська сторона ставиться до українців набагато лояльніше, введено 50-кілометрову зону для безвізового режиму перетину кордону між мешканцями прикордонних районів двох країн. Генконсул Словацької Республіки в м.Ужгород Маріан Сладечек висловив переконання, що проблеми при перетині українсько-словацького кордону були тимчасовими, а голова парламентського комітету Юрай Горват запевнив: - Ми відкриті для співпраці. Усі непорозуміння між словацькою та українською стороною стосовно перетину кордону будуть вирішуватись на рівні парламенту Словацької Республіки. Повірте, всі політичні сили Словаччини прагнуть добросусідських відносин з Україною. Відтак гості оглянули центральну частину Мукачева, відвідали замок Паланок. Після цього я запросив пана Горвата на коротке інтерв’ю. Пане Горват, з Вашої розповіді на зустрічі в мерії багато стало зрозумілим. І радують нові підходи на наших взаємин словацької сторони. Адже Ви пройшлися центром міста і могли почути німецьку, угорську, англійську та інші мови численних туристів та екскурсантів, а ось словацької і я давно не чув… Я вас зрозумів. І цю проблему будемо виправляти. Скажу так: краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Досі я не був у Мукачеві, але закохався в ваше місто з першого погляду, почуваюся в ньому як вдома. Це чудове європейське місто з мультікультурою, мультинаціональне, мультірелігійне, мультітолерантне. Це я виніс і з надзвичайно доброзичливої атмосфери нашої розмови з пріматором Мукачева. - До речі, у представленому словацькою стороною протоколі на цю зустріч відводилося 20 хвилин, а говорили добрих дві години… Протокол це папірець (махнув рукою вбік). Якщо розмова ділова, зацікавлена, корисна, то часу не шкода. Ми бажаємо працювати разом, розвивати людські стосунки. Хочемо запровадити обмін студентами, викладачами, фольклорними колективами, спортсменами тощо. Маємо дружити. І скажу вам, у Києві ми домовилися про візити вищих посадових осіб вашої держави, зокрема, вашого Президента Віктора Януковича до Словаччини вже в цьому році. Дякую, пане Горват, за розмову і успіхів нам у цих добрих починаннях. Натомість радник голови Комітету Павол Долгі поділився «секретом»: «Наша сьогоднішня зустріч сталася значною мірою завдяки моїй давній дружбі із заступником голови Мукачівської міськрайонної Спілки підприємців Олександром Гоксом. Ми разом вчилися у Львові і з тих пір підтримуємо постійні зв’язки. Щоправда останнім часом Сашко не мав можливості через проблеми з перетином кордону навідуватись до мене в гості. Ми про це неодноразово говорили. Відтак я виклав цю проблему панові голові Юраю Горвату. Отож, ми вдячні Ігорю Капітану та Олександрові Гоксу за організацію цієї зустрічі.