– Мені здається, що мої ляльки особливі тим, що вони дуже ніжні і добрі. Разом з ними в домі з’являється якась особлива атмосфера. У них хороша енергетика. І своїми роботами мені хотілося б передавати людям, перш за все, доброту, – розповіла дівчина виданню Varosh. Вікторія запевняє, що усі ляльки унікальні, бо усіх вона вигадала сама та не «позичає» ідеї ляльок у інших майстринь. Більше того, кожна нова лялька – це процес вдосконалення самої майстрині. – Перша лялька не дуже вдалася. Залишила її на пам’ять. Друга вже вийшла доволі непогано. Третя – ще гарніша. Ця тенденція зберігається досі – кожна наступна, краща за попередню, – додає дівчина. Тим паче, що кожна лялька, зроблена Вікторією, має своє ім’я і характер. До прикладу, Лялечка Валері – ніжна та граційна. Полюбляє ранкове повітря, спів пташок та пити каву з карамеллю. Лея – ніжна та незвичайна. Любить проводити час поряд з океаном та відчувати як краплинки освіжаючого бризу дарують їй прохолоду. Так Вікторія, шиючи ляльок, насправді створює персонажів, комусь друзів, комусь обереги. Усю історію закарпатської хендмейдерки читайте у матеріалі Вікторія Мещерякова і її добрі ляльки