Варто зауважити, що новий роман Мирослава Дочинця «Вічник» має неабияке значення як для письменника, так і для Закарпаття в цілому. Саме його висунула Національна спілка письменників України на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка. Більше того, роман вже кілька місяців поспіль лідирує серед продажів у книгарнях "Є". На презентацію книжки були запрошені дисидент, доктор філософії Євген Сверстюк, поет Василь Герасим’юк, письменник Павло Вольвач, літературознавець Михайло Слабошпицький. "Такої книги давно бракує в українському культурному просторі. Книги про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX віку. Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності" – каже філософ Євген Сверстюк, який, власне, і вважає роман Дочинця книгою століття в українській літературі. У ході презентації-зустрічі кожен бажаючий міг поговорити з автором і висловити йому власне враження від «Вічника». Втім, всі, хто брав слово, погоджуються з тим, що література Мирослава Дочинця – більше, ніж просто література. Його прозу цього вечора порівняли з прозою Коцюбинського, Сосюри, Тютюнника та Франка. Сам автор зізнається, що пишучи роман, намагався вкласти більше змісту між рядків, ніж у сам текст. Хоча, й у кожне слово намагався влити якомога більше любові, надії та сповіді. Що ж до всіх розмов про премію, Мирослав Дочинець говорить коротко: «Премію мені вже дав Господь. Бодай тому, що я написав цей роман. А щодо мого друга Мідянки, якого також на неї висунули, то, думаю, він давно вже заслуговує на Нобелівську».