Виноробну область Токай, де виготовляють відомі токайські вина насамперед пов'язують з Угорщиною. Насправді це не зовсім так. Адже токайський регіон колись входив до складу Австро-Угорської імперії. Чіткого поділу, як і державного кордону, між нинішніми словацькими та угорськими землями тоді просто не існувало. Нині найвідоміша область в Угорщині, де вирощують виноград носить назву - Токай-Хедьялья (Tokaj). Там виробляють в основному білі сорти виноградного напою. Це більша частина природного регіону. А менша частина входить до складу земель Земплін (Требішовскій район) у Словаччині. Найперше свідоцтво існування виноробства у регіоні Токай відноситься до 1550 року. Угорський поет Мішкольці Іштван Чуйяк (1575-1646) оспівав у своєму жартівливому гімні «Jocoserium» токайське вино. Відомо, що в XVII столітті токайські вина стали відомі в Росії, при царському дворі. Сюди вони потрапили з Польщі: у 1606 році Єжи Мнішек привіз до Москви на весілля своєї дочки з Лжедмитрієм І тридцять бочок токайського вина. Сучасний спосіб виробництва кращих токайських вин (за допомогою благородної цвілі Botrytis cinerea) був винайдений, за легендою, капеланом сім'ї Ракоці. У 1703 році князь Ференц Ракоці ІІ надіслав партію вина Людовику XIV - з тих пір це вино відомо і у Франції. «Його солодкість та міцність відроджують людину. Це вино активізує всі мозкові зони і запалює всередині душі чарівний феєрверк яскравої дотепності і радості», - так відгукувався про Токайські вина Вольтер. У XVIII столітті російські царі навіть тримали в місті Токаї спецзагін козаків, які відали постачанням угорського вина у Петербург. У 1745 році в Росії була утворена спеціальна комісія із закупівлі токайських вин. У 1908 році була офіційно затверджена зона виробництва токайських вин. На той час Угорщина і Словаччина входили в єдине державне утворення - Австро-Угорщину. Після підписання Тріанонського мирного договору в червні 1920 року Угорщина втратила дві третини своєї території, а виноробний регіон Токай був розділений між Угорщиною і недавно створеною Чехословаччиною. Цим і пояснюються пізніші претензії Словаччини на виробництво токайських вин. Суперечка розпочалася у 1964 році, тоді Чехословаччина вперше вирішила експортувати надлишки виробленого токайського вина до Австрії. Це не сподобалося Угорщині, яка вже забезпечувала цей ринок власним вином під тією ж маркою. Конфлікт інтересів було врегульовано двосторонньою угодою, відповідно до якої було дозволено поставляти токайські вина зі Словаччини лише до Угорщини. Там продукція маркувалася і так само експортувалася. Дія цієї угоди минула у 1990-му році, після чого суперечка почалася по новій. У листопаді 2012 року Європейський суд відхилив претензії Угорщини, яка виступала проти внесення в реєстр походження та географічних зазначень словацької "Виноградарської області Токай". Не допомогла і апеляція. Отже, в результаті, згідно з чинним законодавством ЄС, виноробний регіон Токай знаходиться як в Угорщині, так і в Словаччині. А виробники вина як з угорського регіону Токай, так і з словацького регіону Токай можуть використовувати торговельну марку Tokaj. Токайські вина володіють красивим золотистим кольором, повнотою, м'якістю і сильним характерним букетом з тонами хлібної скоринки і меду. Найкращі виноградники Токаю знаходяться на схилах гір від 100 до 400 м над рівнем моря. У цих місцях нестійка весна, спекотне літо, тепла суха осінь, сприятлива для утворення «благородної цвілі» Botrytis cinerea. На вкритих від холодних північних вітрів вулканічних грунтах у регіоні Токай вирощують переважно сорти Фурмінт, Харшлевелю (Липовина), Мускат і Зету. Збір винограду зазвичай пізній - кінець жовтня-початок листопада. Однак, як бачимо, у словацькому Токаї збір врожаю розпочали значно раніше - мабуть через надзвичайне спекотне та посушливе літо. На Закарпатті виноградарський регіон, схожий умовами на Токай знаходиться у Берегівському та Виноградівському районах. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!