Передусім, відвідувачі оглянули виставку декоративно-прикладного мистецтва, що розкинулася просто неба. Вишивані рушники, сорочки, образи, картини, вироби з дерева – стали об’єктом уваги численних гостей свята. Зокрема, цікавими видалися роботи майстрині з Великого Березного Марії Ріпич. Жінка вишиває з дитинства: – Навчилася цьому ремеслу ще замолоду. Зараз вишивають вже і діти, і онуки. Тому нині маю достойну зміну, яка передаватиме традиції вишивки наступним поколінням, – розповіла Марія Ріпич. Високо оцінив роботу майстрині заступник керівника краю Іван Качур. – Ваші роботи – достойні виставлятися у музеях. Це наші традиції, які ми повинні берегти і обов’язково передавати нашим дітям та онукам. Саме це й покликаний зробити фестиваль – зберегти, популяризувати, розвивати самобутність народного мистецтва, – підкреслив Іван Качур. Продовжили святкування виступи закарпатських лемківських творчих колективів, а також, гостей з Словаччини, Сербії, Польщі, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Іван Лаба, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань, розповів, що дуже приємно вражений рівнем фестивалю: – Щиро кажучи, співпраця між лемкам, що проживають у різних країнах, дуже міцна. Нещодавно був на лемківському святі на Франківщині. Це дуже добре, що нас підтримують і ми можемо доносити своє мистецтво до інших. Кажуть, що зараз у світі економічна криза. Але у народному промислі кризи не може бути. Культура поєднує серця та душі, – переконаний Іван Лаба. Однією з головних подій фестивалю, звичайно ж, стало запалення лемківської ватри, яка зібрала навколо всіх гостей та учасників свята.