В 6 столітті Велика Хорватія внаслідок вторгненя аварських племен була розділена навпіл і частина хорватських словян залишилася в Карпатах, а більша частина вирушила до Балкан та Далмації. Сьогодні про ті славні та легендарні роки нам нагадують лише пісні, гастрономія, одяг та середньовічні хроніки. З метою відродження історично-культурних звязків між Закарпаттям та Хорватією ініціативна група закарпатців за підтримки відомого мецената народного депутата Сергія Мошака, вирушила у туристичну експедицію до далматинського узбережжя. Саме тут розташовано містечко Трогір, де росте дерево «Ужгород» куди з урочища «Воєводино», що за своєю історичною назвою співзвучно з панонським регіоном Войводино, представники кафедри туризму УжНУ та фонду ім.Г.Глюка привезли енергію гірського карпатського каміння. Разом з міським головою Трогіра, який гостинно прийняв закарпатців саме в день незалежності держави Хорватія – 25 червня 2013 року, поблизу ужгородського дерева закарпатська делегація розклала карпатське каміння, а потім разом з міським головою на березі Андріатичного моря зібрала мармурове далматинське каміння, яке вирушило до Закарпаття, де у парку Шенборна було огорнуто ним трогірське дерево. Відтепер щороку за новою традицією з 25 червня по 1 липня кожен закарпатець що їде з хорватської прабатьківщини до далматинської Хорватії повинен привезти до закарпатського дерева камінь своєї родини, аби возєднати втрачені звязки зі своєю історичною сімєю. Краєзнавці кажуть що закарпатці завжди вище всіх цінностей ставили власну сімю, отож заради збереження єдиної сімї у далекому хорватському містечку Трогір, де росте закарпатське дерево, щороку буде поповнюватися енергетичне каміння з карпатських гір.