У Всесвітній день туризму, що відзначався останньої суботи вересня, в Ужгороді під час змагань на Кубок Дружби, нам випала нагода поспілкуватися з вихованками мукачівського клубу спортивного орієнтування і МТВО «Товариш», який є підрозділом Закарпатського центру туризму і спорту учнівської молоді, Наталією Шоздою, Олександрою Золтан і Беатою Зубакою. - Дівчата, зі спортом все ясно – ви є палкими прихильниками спортивного орієнтування на велосипедах, під час відкриття цих змагань вас навіть нагородили преміями за успіх на чемпіонаті Європи. Ну, а з туризмом як, дружите? Наталка: – Звичайно! Адже велотуристичний спорт – це самий екологічно чистий, безпечний і корисний для здоров'я вид подорожей. Велотуризм приваблює нас не тільки відчуттям швидкості, свободи, а й цікавими маршрутами і можливістю повноцінного відпочинку на природі в екзотичних умовах. Тим більше, що рідне Закарпаття ідеально підходить для подорожей на гірських велосипедах, велосипед пройде там, де не проїде автомобіль, і доїде туди, куди пішки людина не дійде! Кожен, новачок або професіонал, зможе знайти для себе відповідний маршрут. - І куди пролягають ваші маршрути? Беата: – Ми регулярно катаємося по навколишніх лісах, ну а влітку ми командою здійснили декілька далеких велопоходів. Найскладніший з них – категорійний – став для мене третім у житті. Вирушила я з певним піднесенням і острахом. Була дуже рада отримати можливість подорожувати за кордон на велосипеді, тим паче у такій компанії. Тут кожен чимось особливий, а разом всі створюють чудову команду. Люблю бути її частиною і відчувати ту атмосферу, наповнену позитивом і енергією. Дуже важлива взаємодопомога і підтримка в команді. Важливо, коли твоє прохання про допомогу не залишається без уваги, а в найтяжчу хвилину почуєш ззаду голос подруги: «Давай, Беата, залишилося ще трошки, ти зможеш!». Дякую нашим хлопцям, які так мужньо прийняли чоловічу роль і повезли речі дівчат. Особлива подяка нашому тренеру, завдяки якому і відбувся той велопохід, який зумів організувати все, зібрати нас, і витерпів наші голосні розмови і хіхікання вночі, уже далеко після відбою. Але мої острахи таки випливли на поверхню. Нам доводилося за день долати більше ніж 100 км, а я фізично не була до цього готова. А ще я зрозуміла, що тут треба бути не тільки фізично, а й психологічно сильною. Останні 10 км я відчайдушно намагалася знайти пояснення навіщо я почала це все, на що сподівалася, на що чекала, і взагалі чи треба мені це все? Бо завжди легше кинути і не «напружуватися». Перед походом здається, що в тобі багато сил, що якось та й доїдеш. Теоретично так воно і є, але саме в той переломний момент відчуваєш себе надто слабкою, надто наївною і оптимістичною. І все ж, я задоволена. Мені сподобалася Словаччина, з її акуратними і доглянутими селами, з її величезними жовтими полями, привітними людьми, неймовірною архітектурою Кошице. Приємно здивували гарні, якісні велодоріжки, багато велосипедистів і тонізуюча «Кофола». Я отримала незабутні враження, зарядилася позитивом, а поділка задоволення на шкалі щастя явно підстрибнула вгору. - Ну, а в туристичних змаганнях участь приймаєте? Олександра: – Буває. На канікулах у Кіровоградській області відбулися Чемпіонати України серед юніорів з пішохідного та велосипедного туризму. Група «пішоходів» з Ужгороду (тренери Юрій Ляхович та Михайло Левинець) зайняла серед 25 команд-учасниць зі всіх регіонів України 19-те місце. Та значно краще виступили на змаганнях велотуристи. В їх чемпіонаті брали участь 16 команд. Закарпатська збірна, складена з представників ужгородського клубу «Банзай-Ра» (тренери Віра та Олексій Ждановичі) та мукачівського «Товариша» (тренер Ніна Расчупкіна) в загальному заліку зайняла друге місце. Крім цього закарпатці перемогли в індивідуальних номерах програми: серед дівчат на дистанції велокросу першою фінішувала Наталка Шозда, а Володимир Козловський переміг серед хлопців і у комплексному заліку, і у велокросі, та фінішував другим у триалі. Командою наші здобули ще й «бронзу» на дистанції велораллі. Очолював команду на змаганнях Сергій Готра. Таким чином, велотуризм – це суцільний позитив, було б здорове бажання крутити педалі, передає Олександр Цепурдей.