Цю господарську культуру обрали не випадково, саме паприка щороку приносить чималий прибуток жителям цього села. Значну частину земельних угідь зайняли парники, де майже круглорічно вирощують перець, редис, помідори та огірки. Пані Агнеса вирощує перець уже десятиліттями. Парники її родини простяглися на 15 соток. Спорудження одного обходиться майже у 40 тисяч гривень, але за рік на вирощуванні перцю можна заробити майже 100 тисяч. Перший врожай з’явиться уже за місяць, його будуть збувати на менше ніж по 25 гривень, завершать збирати перець уже в грудні, тоді урожай продаватимуть по 2-3 гривні. Із паприкою пов’язані будні людей у цьому селі, відтак саме їх вирішив зобразити автор пам’ятника Гіді Ендре. Ідею монументу виношував більше року, створив кілька ескізів і в результаті рівно через рік пам’ятник споруджено і відкрито. Зробив його скульптор із піщаного камею, який привезли із вінницької області, а саме з міста Ямпіл, що розташувалося за 750 км від Закарпаття. «Це картина із повсякденного життя добронців. Жінка разом із своєю онукою нанизує перець на нитку. Саме цей макет найбільше сподобався усім» – зауважив скульптор. Урочистості супроводжували пісні та народні гуляння, після яких усіх гостей було – запрошено на фестиваль закарпатських тамадів.