На Закарпатті вийшло факсимільне видання Пересопницького Євангелія (ФОТО)

Саме Євангеліє, яке створювалося протягом 1556 – 1561 років на Волині, є великим духовним і національним скарбом українського народу. Після написання воно довгий час зберігалося в Пересопницькому монастирі, згодом було подаровано Переяславському кафедральному собору гетьманом України Іваном Степановичем Мазепою. У ХХ столітті ця реліквія опинилася в Києві, де зберігається й досі в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, повідомляє прес-служба УУБА – КаУ. Академічне перевидання Пересопницького Євангелія присвячено славному ювілею – 1150-річчю заснування Української Православної Церкви (Святої Київської Митрополії) за часів великого Київського князя Оскольда, що походив з династії князя Кия. Відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 р. (журнал № 49) у 2012 р. благословлено проведення урочистих заходів з нагоди відзначення 1150-річчя заснування Київської Церкви. Нагадаємо, що початок християнства в Україні сягає часів Апостолів. Уже Апостол Павло говорить про те, що скіфи, які жили на території нашої держави, вже прийняли святу віру (Кол. 3, 11). Однак заснування християнської єпархії у столиці давньоукраїнської Київської Русі безпосередньо пов’язане з укладанням у 860 р. чергового мирного договору між Візантійською імперією та Київським великим князем (каганом) Оскольдом. Прийняття Оскольдом і частиною його війська християнства обумовило відкриття в Києві у 862 р. єпископської кафедри, на чолі якої було поставлено Митрополита Олексія. Вже в 60-й нотиції візантійського імператора Лева Мудрого (886 – 911) «Митрополія Русі» згадується на 61 місці Митрополії Константинопольського Патріархату (реальне місце Київської Церкви було 60, бо Митрополія Лаодікії у Лева помилково повторюється двічі). Таким чином, багато в чому завдяки діяльності Київського князя (кагана) Оскольда у 862 р. була заснована Українська Православна Церква (Свята Київська Митрополія), на чолі якої з самого початку поставлялися Митрополити, чиєю місіонерською працею християнство в давньоукраїнській Київській Русі поступово розвивалося, поки за князя Володимира Великого свята віра не була прийнята на загальнодержавному рівні. 24 червня 2010 року в Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатському університеті відбулося спільне засідання Вчених рад академії та університету. На цьому засіданні було ухвалено (протокол № 11) відзначити в 2012 році на базі ДННК «УУБА – КаУ» 1150-річчя заснування Київської Митрополії (Української Православної Церкви). Також було ухвалено рішення «звернутися до Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, Президента України Віктора Федоровича Януковича, Міністерства освіти і науки України, до Академії наук України, Академії педагогічних наук та Всеукраїнської асоціації політичних наук з проханням розглянути питання про можливість відзначення на загальноцерковному, загальнодержавному та загальнонауковому рівнях в Україні 1150-річчя заснування Київської Митрополії (Української Православної Церкви (862-2012 рр.) у 2012 році»[6]. 27 грудня 2010 р. з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, в Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатському університеті було проведено наукові читання, приурочені до 1150-річчя укладення мирного договору між Руссю-Україною та Візантією і хрещення Великого князя Київського Оскольда у 860 році. На конференції, зокрема, було відзначено, що наступним великим кроком для давньоукраїнської Київської Церкви після хрещення князя Оскольда було відкриття в 862 р. Київської Митрополії. Нинішнє видання Пересопницького Євангелія є посильним внеском Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету у відзначення великого ювілею древньої Київської Церкви та у відродження духовної, національної та культурної спадщини нашого боголюбивого українського народу.