Набіги орди, більшовицькі розстріли, захоплення імперією: що пережила у своїй історії Києво-Печерська лавра (ФОТО)

З цієї нагоди NV коротко нагадує про історію Києво-Печерської лаври і про те, чому після проголошення незалежності України її храмами та значною частиною майна користувалася УПЦ Московського патріархату (нині називає себе УПЦ). Заснування й історія Києво-Печерської лаври до захоплення МосквоюКиєво-Печерська лавра була заснована 1051 року як печерний монастир, тоді ще за межами Києва. На той момент Київською державою керував князь Ярослав, а від моменту хрещенні Русі князем Володимиром у 988-му минуло 63 роки. Вважається, що лавру заснував преподобний Антоній, чернець-аскет родом з Любеча (сучасна Чернігівська область). Постриг у ченці він прийняв в монастирях грецького Афона, які вже тоді уславилися як осередок християнського чернечого життя. Саме афонські традиції Антоній приніс у Київ, заснувавши в середині XI століття печерний монастир на схилах Дніпра. У 1073-1078 роках, вже на кошти київського князя Святослава в монастирі було збудовано Успенський собор — першу кам’яну споруду лаври. Чималих зусиль для його зведення, а також подальшого розширення монастиря доклав Феодосій Печерський, один з перших його настоятелів. Відтоді Києво-Печерська лавра залишається однією з найголовніших святинь православної церкви і вже близько тисячі років є місцем поклоніння прочан. Вже у XI столітті монастир став центром розповсюдження християнства у Київській державі, відіграв значну роль у розвитку літератури, мистецтва, архітектури, прикладного мистецтва, книгодрукування, науки і освіти. Саме тут працювали відомі літописці Никон Великий і Нестор, автор знаменитої Повісти минулих літ. На початку XII століття в Києво-Печерському монастирі було споруджено Свято-Троїцьку надбрамну церкву, трапезну, наприкінці цього ж століття верхню територію монастиря обнесли фортечним муром. Тоді ж, у 1169 році (відповідно до даних сучасної Енциклопедія історії України) монастир отримав статус лаври — як один з найбільших і ключових. Протягом століть монастир пережив чимало періодів набігів, розорень і грабунку: половцями в XI cт., ордами ханів Батия в XII ст. та Менглі-Гірея І в XV ст. тощо. Однак своєї ролі у світі православного християнства не втратив. У 1592 році монастир було визнано ставропігією Вселенського патріархату — тобто автономною церковною одиницею, яка підлягала прямій юрисдикції Константинополя. Статус ставропігії можуть отримати великі православні парафії, монастирі, братства тощо. Після Люблінської унії 1569 року монастир був одним з осередків боротьби проти окатоличення українського народу. Пізніше історія Києво-Печерської лаври була тісно пов’язана з козацтвом, яке надавало монастирю політичну і військову підтримку. У XVII столітті архимандритом Києво-печерської лаври був Петро Могила, відомий український політичний, церковний і освітній діяч. Саме він заснував Лаврську школу, яку згодом після об'єднання с братською було перетворено на Києво-Могилянську колегію. Її проголосили правонаступницею Київської академії, заснованої Ярославом Мудрим. У другій половині XVII ст. колегія отримала статус академії і була одним з найбільших та найвидатніших навчальних осередків у Східній Європі. Саме її спадкоємицею є сучасний університет Києво-Могилянська академія. Під впливом і контролем Москви та СРСРНаприкінці XVII століття Московська держава фактично анексувала православну церкву України, спромігшися встановити контроль над нею як автокефальною одиницею Вселенського патріархату. Це відбулося в 1686 році після неканонічного приєднання Київської митрополії до Московського патріархату — через три десятиліття після смерті гетьмана Богдана Хмельницького, на тлі масштабної кризи Речі Посполитої та хаосу Руїни в розділеній на частини Україні. (Вже пізніше, у 2019 році, Вселенський патріархат визнав незаконність цього поглинання української церкви і наданням томосу повернув їй автокефальний статус). Упродовж XVIІІ ст. відбувалося поступове незаконне обмеження та ліквідація церковних прав і автономії Київської митрополії на користь Москви. У 1688 році Москва заборонила Київському митрополитові вживати титул «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі», відтепер, він іменувався «митрополитом Київським, Галицьким і Малої Росії», найбільші монастирі і лаври переводилися під пряме управління Москви. Хоча в 1688 році патріарх Московський, а в 1720 році російський цар підтвердили монастирю статус лаври, Москва відтепер контролювала процедуру обрання та висвячення архімандрита: український гетьман мав представляти одного з кандидатів на затвердження царю. До остаточної ліквідації Гетьманщини наприкінці XVIII ст. гетьмани та козацтво сприяли значній підтримці Києво-Печерської лаври. Особливо відзначився в її розбудові Іван Мазепа, коштом якого наприкінці XVII — на початку XVIII ст. було побудовано монастирський мур з баштами і брамами, збудовано або відновлено кілька церков лаври, позолочено бані Успенського собору, прибудовано до нього північний і південний приділи. Наприкінці XVIII ст. Києво-Печерський монастир був одним з найбагатших у Російській імперії. Його володіння налічували три міста та сім містечок, 120 сіл і хуторів з 56 тис. кріпаків, близько 300 тис. десятин орної землі, близько 400 тис. десятин лісових угідь, сотні виробничих і торговельних підприємств (заводи з виробництва скла, млини, винокурні, цегельні заводи тощо). Однак у 1786 році всі монастирські та церковні землі перейшли до власності імперської казни. Царський уряд залишив за Києво-Печерською лаврою лише близько 3 тис. десятин землі. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. відбулося подальше формування комплексів Ближніх і Дальніх печер та інших ділянок монастиря — було розширено мережу келій, будинків блюстителів печер, нових галерей та інших споруд. Більшовицька революція 1917 року стала поштовхом до знищення православного духівництва і відкрила найважчі сторінки в історії Києво-Печерської лаври. Під час «червоного терору» в січні 1918 року біля стін лаври більшовики після катувань розстріляли митрополита київського й галицького Володимира, а в 1920 лавру закрили. У 1929 році радянський режис остаточно перетворив монастир на т.зв. «Всеукраїнське музейне містечко», покликане бути центром антирелігійної пропаганди в УСРР. Під час Другої світової війни, у 1941 році радянські війська підірвали Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври, початково збудований наприкінці XI століття. Радянська пропаганда приписала злочин нацистам, храм був залишений у руїнах. Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновилося лише наприкінці 90-х, з 1988 року. Тоді до 1000-ліття хрещення Київської Руси новоствореній печерській чернечій громаді передали територію Дальніх печер. У 1990 році архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври, який розмістився на 23 га та містить 144 об'єкти, внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Роки «оренди» УПЦ МП, повернення храмів державі та історична служба ПЦУ на Різдво 2023 рокуПісля проголошення незалежності України першим настоятелем відновленої Києво-Печерської обителі став митрополит Київський і всієї України Філарет (Денисенко). Однак внаслідок неканонічного Харківського собору 1992 році частина підконтрольних Москві єпископів нібито «усунула» Філарета з посади митрополита, замінивши його проросійським Володимиром (Сабоданом). Так УПЦ МП остаточно стала підконтрольною Росії релігійною організацією, а заснована натомість Філаретом УПЦ КП — наступниця справжньої Київської митрополії - втратила можливість проводити богослужіння в Києво-Печерській лаврі. У 1995 році тодішній президент України Леонід Кучма видав указ про відновлення Успенського собору, після відбудування його освятили 24 серпня 2000 року. З 1994 року намісником лаври став архиєпископ УПЦ Московського патріархату Павло (Лебідь), який згодом «уславився» в Україні під прізвиськом Паша «Мерседес». Спочатку під монастир передали кілька корпусів та храмів лаври, а також Ближні та Дальні печери. Але з кінця 1990-х Павло почав повертати під контроль церкви всю територію святині. В одному зі своїх інтерв'ю, яке намісник дав за часів президентства Віктора Януковича, Лебідь зізнався: «Ви знаєте, як ми відстоювали кожен об'єкт — ми їх просто забирали, і я цього не приховую. Тож нам передають те, що ми вже фактично маємо». З часу відновлення незалежності України на території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (отримав статус національного в 1996 році). Вся територія архітектурного комплексу лаври, внесена до спадщини ЮНЕСКО, ділиться на Верхню лавру — саме там розміщується державний заповідник під контролем Міністерства культури та інформації, — та Нижню, де знаходиться власне діючий монастир. Саме останню довгий час контролювала і продовжує контролювати «УПЦ МП» (з травня 2022 року називає себе просто УПЦ). Хоча всі приміщення лаври належать державі, але в 2011-му 75 об'єктів Нижньої лаври Кабмін Миколи Азарова передав у безкоштовне та безстрокове користування УПЦ МП. Тепер там знаходиться одразу кілька церковних структур: Києво-Печерський чоловічий монастир із настоятелем владикою Павлом, митрополія УПЦ з Онуфрієм на чолі, Духовна семінарія та Київська академія. Інфографіка: NV Однак наприкінці 2022 року сплив термін оренди УПЦ МП двох найбільших церков лаври — Успенського і Трапезного храмів. Тому з 1 січня 2023 року заповідник Києво-Печерська лавра не продовжив колишній церкві Московського патріархату договір на її користування обома храмами, а отже Успенський собор і Трапезну церкву повернули державі. «Українська святиня має служити всьому українському народові», — заявив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України. Таким чином, держава не задовольнила звернення митрополита Павла до президента Володимира Зеленського, який просив главу держави не ухвалювати рішення про закінчення оренди. Натомість голова Міністерства культури та інформполітики Олександр Ткаченко сказав, що відомство рекомендуватиме не продовжувати угоду про оренду. Саме тому предстоятель Правослваної церкви України митрополит Епіфаній після відповідного прохання отримав дозвіл провести в Успенському соборі Києво-Печерської лаври різдвяне богослужіння 7 січня 2023 року. Божественна літургія ПЦУ з нагоди Різдва Христового розпочнеться о 9:00. Історична подія відбувається на тлі масштабного розслідування зв’язків між «УПЦ МП» та російською державою і пропагандою. 1 грудня РНБО доручила Держслужбі з етнополітики та свободи совісті провести експертизу статуту про управління УПЦ на наявність зв’язку з московським патріархатом, а також внести на розгляд уряду законопроєкт про те, що в Україні не можуть діяти релігійні організації, «афілійовані з центрами впливу в РФ». З кінця 2022 року СБУ проводить перевірки в монастирях УПЦ (МП) по всій Україні, включно з Києво-Печерським У багатьох випадках спецслужба повідомляє про знайдені антиукраїнську літературу і символіку. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!