Під обстрілами і без зв’язку: як закарпатець 101 день утримував опорний пункт на Донеччині

Боєць із Закарпаття понад три місяці утримував опорний пункт на Донеччині без води, зв’язку й належного відпочинку. Попри постійні атаки ворога, його підрозділ не відступив жодного дня.

101 день без ротації — стільки часу ужгородець Валерій з позивним «Шум» провів на позиції в зоні відповідальності підрозділу 101 бригади ТрО Закарпаття в Донецькій області.

Військовий розповідає, що на опорний пункт вони заступили наприкінці травня. Спочатку було троє бійців — він, побратим Євген із Мукачева та Олег із Кіровоградщини. На жаль, під час бою Олег загинув. Через постійні атаки дронів можливості провести заміну не було — навіть доставити їжу чи батареї для рації вдавалося лише дронами.

«Найбільше не вистачало води. Єдиний спосіб доставки — по повітрю», — згадує Валерій.

На позиції був старлінк і генератор, тож спочатку бійці могли підтримувати зв’язок із рідними. Але з часом паливо закінчилося, і зв’язок обірвався. Побратими через рацію передавали вдома короткі звістки про своїх.

Згодом до них приєдналися військові із сусіднього підрозділу, чиї позиції були знищені. Разом відбивати атаки стало легше. Вийти до своїх змогли лише у вересні — три дні пробиралися 15 кілометрів через небезпечну зону вздовж лінії фронту.

Після виходу з позицій військові пройшли реабілітацію, отримали відпустку, а згодом Валерій повернувся до служби у 6 батальйоні 101 бригади.

Боєць народився і виріс в Ужгороді, закінчив школу №3 та училище №5, служив строкову в ракетних військах. До війни працював на меблевому виробництві та заводі з виготовлення лиж у Чопі.

За проявлену мужність Валерій «Шум» нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а командування подало його до нагородження орденом «За мужність».