— До лісу ходжу регулярно, практично щодня. Навіть коли кажуть, що грибів ще нема - йду на розвідку, і часом знаходжу. А коли настає осінній сезон, то до обіду можу й двічі встигнути. Звичайно, перше правило - йти рано-вранці, ще коли темно, аби встигнути першим натрапити на "свої" гриби. Зазвичай додому повертаюся вже о 10-й годині. Беру обов'язково два-три кошики, поки їх не наповню - додому не повертаюся, - каже мисливець за грибами.Для Володимира лісові знахідки є суттєвим додатковим підробітком. Він знає у місцевому лісі практично кожне дерево. І власні потаємні місця, відомі лише йому, де точно будуть гриби. За день може знайти не одну сотню осінніх білих. Такий улов може потягнути і на тисячу гривень. Однак продає лише під замовлення, має постійних клієнтів. А на ринку в Берегові за кіло білих правлять 120-130 грн, за відро опеньок - 70-100 грн. — Я не з тих, хто зайде до лісу і "кружляє" на одному місці. Пройти з десяток кілометрів - це для мене вже норма, а часом і 20-30 км. Хоча буває натрапляю на галявину і одразу наповню кошик. Але таке трапляється дуже рідко, у нас не надто грибний район. Та й інших грибників-конкурентів вистачає.Наприклад, деякі кажуть, що найбільше білих грибів - одразу біля кордону з Угорщиною. Але це вже кому як пощастить. Але там треба бути обережним, аби випадково не перетнути "зелений" кордон, - з посмішкою каже грибник Володя. - Часто зустрічаю прикордонників зі зброєю, які мене вже добре знають. Однак все-одно часом перевіряють документи. Тому, збираючись до лісу, бажано взяти з собою паспорт. Інакше можуть переплутати з нелегалом і тоді додому повернешся пізно і вже точно без грибів. Також пропонуємо вам подивитись інтерактивну карту де зазвичай шукають гриби на Закарпатті.