Журналістам "Суспільне Закарпаття" Микола Марчишак розповів, що під час бою він нічого не боявся, а страшно вже стало після бою. "В Іловайську було морально важко, бо декілька днів ми їздили постійно й був бій-бій, постійно втрати, кожного дня хтось загинув. Ти сидиш з хлопцями, п’єш чай, там про щось спілкуєтеся, намагаєтеся жартувати, щось посміятися. Ти розумієш, що після роботи хтось не повернеться", — розповідає боєць. Коли на військову базу біля селища Дзеркальне на Донеччині, де перебував Микола, напали бойовики, він потрапив у полон. Миколу разом із іншими полоненими російські військові перевезли на базу в місто Сніжне Донецької області. Його утримували в заручниках майже 3 тижні. "Нас усього було в Сніжному п’ятеро із Закарпаття: я, Микола Деяк, Анатолій Райхіль, Віталій Фурдела та Максим Єрмалаєв, — розповів чоловік. — Нас четверо 14 вересня потрапили в першу партію обміну. Тоді нас у Сніжному разом було 227 українських полонених. Тоді нас 73 людей потрапили в першу партію обміну. Мені пощастило і я теж потрапив у той список". Після повернення з зони АТО до Ужгорода Микола Марчишак створив громадську організацію для військових "Об’єднані війною". Каже: мав відчуття вини через те, що знову не поїхав на фронт. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!