Підозрювану розшукують за записами камер відеоспостереження. Поліція просить усіх, хто впізнає жінку на фотографіях і володіє інформацією про її поточне місцеперебування, зв’язатися з відділом поліції Нірбатору.Зазначимо, що понад 300 років Маріяповч є одним з найбільш значимих паломницьких місць в Угорщині. Святим місцем є і для багатьох греко-католиків із Закарпаття, які 19-20 липня (на День Іллі) здійснюють піше паломництво до ікони Божої Матері, що зберігається в цьому угорському.Чудотворна ікона (верніше її копія) знаходиться в церкві св. Михаїла. Ікона, оригінал якої знаходиться у Відні, належить до ікон, що "плачуть".Розповідають, що у 1676 році замовив собі один селянин ікону Божої Матері. Але вартість ікони виявилася для нього завелика, і він її не викупив. Незабаром купив ікону інший селянин, Лаврентій Гурта, який подарував її греко-католицькій церкві у селі Повч. Через 20 років, 4 листопада 1696 року, прихожани, які були в церкві на Богослужінні, побачили сльози в очах Божої Матері, зображеної на цій іконі.Наступного року ікону, визнану чудотворною, перенесли до катедри св. Стефана у Відні, де вона перебуває досі. Залишена в селі копія цієї ікони також заплакала. Сталося це триста років тому, на початку серпня 1715 року. Втретє копія цієї ікони плакала 110 літ тому, наприкінці 1905 року.Згодом було навіть змінено назву села Повч на Маріяповч, а ікону проголошено чудотворною. Нині греко-католицький храм в Повчі щороку притягує до себе тисячі паломників з усього світу.До речі, як з’ясувалося пізніше, тим художником, що намалював цей чудотворний образ, був закарпатський іконописець Стефан Пап. Позаяк тоді Марія Повч належала до Мукачівської єпархії.Після того, як Закарпаття увійшло до складу новоствореної Чехословацької Республіки (1919 р.), найбільша наша святиня опинилася за кордоном.Розуміючи це, папа Пій ХІ в 1926 році подарував Мукачівській єпархії ікону Пресвятої Богородиці, яку розмістили в церкві Мукачівського Святомиколаївського монастиря на Чернечій горі.Поруч з іконою виставлені також деякі реліквії - зокрема милиці та кайдани. Це не випадково.У короткій історії Маріапоча ми читаємо про наступний випадок. 10-річна донька Йожефа Поліцького та Борбали Кадар ходила на милицях із 7 років. 12 вересня 1858 року вона доторкнулася до ікони і отримала зцілення, тому самостійно пішла з церкви. Тепер на стіні церкви можна побачити ці милиці. А на стіні біля амвону можна побачити навіть пару кайданів.Ці кайданки також мають свою історію: у середині 1800-х років в одному з сусідніх сіл Нірдюлаї сталося вбивство, і сліди вказали на чоловіка (який, однак, був невинним). Зрештою його засудили до смертної кари, а його останнім бажанням було поїхати в Повч помолитися. Коли він молився, наручники впали з нього, на подив охоронців. Після цього справу переглянули і виправдали чоловіка. З тих пір ці кайданки можна було побачити в місці паломництва разом з іншими реліквіями.Нагадаємо також, що 7 квітня 2018 року у Ватикані Папа Франциск призначив о. Абеля Сочку правлячим єпископом єпархії для католиків візантійського обряду в Угорщині (м. Ніредьгаза). Абель Сочка народився 1972 року у селі Братово Виноградівського району на Закарпатті.Отець Абель душпастирював у Будапешті та США, був вікарієм Апостольського екзархату Мішкольца та настоятелем монастиря в Маріяповчі.