«Бурий ведмідь відноситься до найрозумніших хижаків і для того, щоб він перейшов до стану анабіозу, необхідно кілька основних факторів, – розповідає заступник начальника Центру реабілітації бурих ведмедів, ветеринарний лікар Михайло Маслей. – Це достатній запас жиру, низький температурний режим повітря та нормальний психоемоційний стан. Вагу ведмеді у центрі набрали достатню, більшість із них вже мають врівноважений психічний стан, а от теплий січень не дає можливості поринути у сон». Як повідомив ветлікар центру, ще у грудні чотири ведмеді вже готові були заснути. Вони мостили собі барлоги, стали більш повільними і лінивими, у них зменшився апетит. Роза та Бубочка на початку грудня навіть тиждень не виходили із берлоги їсти, тож в центрі думали, що вони вже сплять. «Проте січень видався теплим, у ведмедів знову з’явився апетит і про сон вони вже геть забули», - каже начальник Реабілітаційного центру бурих ведмедів Ярослав Бундзяк. – Ведмеді добре їдять, гуляють у лісі і дуже активні». Минулого року у центрі заснула лише одна ведмедиця – тридцятирічна Іра – яка проспала 4 місяці. Тим не менше, це проблема, адже зимовий сон для ведмедів дуже важливий, бо це їхній природній інстинкт. Що ж до ведмедів реабілітаційного центру, вони все життя прожили у неволі, і більшість у жахливих умовах. Про зимовий ведмежий сон вони навіть не знають. Тому реабілітація їх у напіввільних умовах та повернення природних інстинктів – одне із основних завдань центру. Втім, як виявилося, безсоння мучить і деяких ведмедів на волі. Працівники НПП «Синевир» спостерігали у лісі активних диких ведмедів. За словами науковців, тепла погода серед зими теж порушила режим бурих, які вже давно мали відпочивати до весни.