Футбол у Берегові наразі у повному занепаді. Владі він не дуже цікавий, а у підприємців закінчилися ресурси і терпіння. За останні 30 років місто залишилилося без футбольної команди навіть на чемпіонат району. Для кого готує дітей місцева ДЮСШ - не зрозуміло? З такою ж проблемою спідкнулися і тренера ДЮФК "Берегвідейк". Дітей купа, але грати де нема. Хтось обирає для себе сусідню Угорщину, а хтось взагалі із футболом зав'язує. Трохи історії Футбольний клуб "Берегвідейк" був створений у 2007 році. Тоді головну команду міста вирішили піднімати тодішній мер Іштван Гайдош та тодішній голова РДА Ігор Свищо. Команду довірили тренувати Вілліаму Теллінгеру (нажаль вже покійному). Команду зібрали з місцевих футболістів і завдання ставили наймінімальніші - бути у трійці. Клуб себе не виправдав і посів шосту сходинку. З нового сезону керівництво клубу вирішило змінити головного наставника (хоч зробило це і не одразу, а тільки після поразки у зимовому кубку), а також запросити декількох кваліфіковних футболістів. Тренером став місцевий екс-футболіст Роберт Нодь. Команда в підсумку здобуває третю сходинку і трохи дає надії на наступний сезон уболівальникам. 2009 рік - це революція для всього берегівського футболу. Керівництво клубу запрошує гравців, які виступали у Вищій лізі України. Одним із таких гравців став Павло Котовенко. Зірка волгоградського "Ротора" до Берегова приїхав у 30-річному віці. Також команда підсилилася Володимиром Лукашуком та Сергієм Сергеєвим. Ставка на гравців із-за меж області, проте із дуже великим футбольним минулим, зіграла позитивну роль. Команда стала чемпіоном області. Ставки росли і з наступного сезону команда підсилилася ще декількома новачками. Екс-гравець збірної України Сергій Єсін, легенда ужгородського "Закарпаття" Михайло Гурка, а також ще ряд гравців, які мали за собою виступи у першій лізі. Такий бойовий склад дав змогу команді Роберта Надя мати велику перевагу над своїми суперниками. Зимовий кубоку області та кубок вони здобули без проблем. Так само без проблем завоювали Супекубок області. Впевнено себе почували і у чемпіонаті, але головний трофей у 2010 році - це Кубок України серед аматорських команд. Та мабуть це і було головною метою керівництва - заявити про себе на всю країну. Наступний сезон команда грала з однією цілю - дійти як умога далі у професійному кубку України. Так і сталося. Мінімальні перемоги над херсонським "Кристалом" та охтирським "Нафтовиком" виводили берегівський клуб на команду із Прем'єр ліги. Цією командою став харківський "Металіст", який впевнено тоді переміг. 2012 рік для "Берегвідейка" виявився останнім. Команду залишив Роберт Надь, а із тренером пішов і ряд футболістів. Було видно, що запал втратило і керівництво клубу. Команда чемпіоном не стала, а посіла друге місце, а згодом і взагалі припинила виступи. Встановлення після "Берегвідейка" Футбол на обласному рівні у Берегові зник. У районі чемпіонську гру видавала берегівська "Зірка". Команда мала потенціал йти на рівень вище, але керівництво клубу на той час про такі речі і не думала. Через два роки після "Берегвідейка" у Берегові зареєстрували новий футбольний клуб ФК "Берегово". Існував він три футбольні сезони. Один сезон команда зіграла на район, а два наступні на область. Особливих результатів команда не здобула. От і керівництво вирішило - нема результату і команди тоді не треба. Паралельно у чемпіонаті району продовжувала грати "Зірка", але у сезоні 2018 року між керівництвом, тренером та гравцями відбулися не порозуміння. Очільники команди вирішили на чемпіонат не йти і Берегово лишилося без футболу. Так, ще треба згадати намагання місцевого підприємця Івана Войтовича створити чисто місцевий клуб "Юніор", який складався з повністю берегівських футболістів, але згодом команду не підтримали зверху, а можливості одного підприємця утримувати команду були вичерпані. Новий подих "Берегвідейку" На футбольних полях повинні грати у футбол - запевняє усіх теперішній голова БМФФ Жолт Леврінц. Цієї весни він змінив на посту колишнього голову Олександра Сільченка, який зумів у місті відродити місцеві вуличні чемпіонати та започаткував десяток нових дитячо-юнацьких міжнародних турнірів. Сам Жолт Леврінц у футболі не нова людина. Розпочинав фотографом у славнозвісному "Берегвідейку". Поступово втягувався у роботу футбольного функціонера. Разом із небайдужими людьми створив у Берегові ДЮФК "Берегвідейк", який працює майже у ритмі футбольної академії, а також став президентом ФК "Берегово". Взявся за федерацію, бо має нові ідеї, які хоче втілювати у реальність. Був дуже занепокоєний, що Берегово лишилося без команди. Як запевняє сам, переживання від того куди потім йти діткам, яких випускає дитяча школа , не має меж. План дій має вже на усю каденцію. А тут спробував простим бажанням відновити виступи ФК "Берегвідейк" у чемпіонатах області. Нікому не сказавши почав збирати футболістів. Пояснює, що це зробити важко, адже велика кількість берегівчан заграні у клубах за кордоном. Проте ті гравці, які серцем бажають грати за Берегово відгукнулись. Історією нового початку для клубу можна вважати 14 липня 2018 року. Відновлений "Берегвідейк" на стадіоні "Дружба" проводить перший товариський матч проти ФК "Стрий". Місцеві гравці настільки билися, що навіть враховуючи не зіграність відбили у львівян нічию - 1:1. Команду Жолту допомагали збирати екс-гравці тодішнього "Берегвідейку" Юрій Пейтер та Степан Гейці. Так назбиралося сімнадцять чоловік. Команду очікує тепер гра відповідь у Стрию, а потім товариський матч у сусідній Угорщині. Сам Жолт Леврінц впевнений, що зможе відновити великий футбол у Берегові і сподівається на підтримку міської влади, адже місто втрачає роки і покоління можливо талановитих спортсменів.