Як з маленького стебельця починає рости деревце, так і це Дерево стає дедалі більшим і більшим. Адже з народженням кожної нової людини на ньому додаються й нові гілочки. Свій маленький листочок на ньому має кожен з нас. І кожен може створити дерево своєї сім'ї, роду, родини, аби зберегти пам'ять про своїх предків, більше дізнатися про покоління, які жили до нас. Саме таке власне родовідне дерево спробували нещодавно створити і п’ятикласники з берегівської ЗОШ №5. А запропонувала їм цю ідею їх класний керівник, вчителька географії, лауреат премії ім. А. Волошина, переможець обласного конкурсу „Учитель року-2010” Оксана Рябікова. Свої роботи учні презентували для власних батьків під час позашкільного заходу під назвою "Книга свого роду". Школярі підготували як власні родовідні дерева, так і цікаві розповіді про своє коріння та предків. Як виявилося, часом й однокласники мало знають про походження навіть своїх сусідів по парті. Адже у багатьох закарпатських родинах переплелися українці, угорці, росіяни, євреї, німці, представники інших національностей. А про життя батьків, дідусів та бабусь можна розповідати безкінечно - у кожної родини є своя власна історія. Частина родовідного дерева - це і сімейні реліквії, які шанують та передають покоління в покоління, а ще розповіді про життя та вчинки дідів і прадідів, пожовтілі від часу фотознімки. "Досліджувати дерево свого роду дуже цікаво як дітям, так і дорослим , - зазначила Оксана Рябікова. - Адже таким чином можна ще більше дізнатися про те, чим займалися ваші предки, як жили, скільки дітей мали, які вчинки здійснювали, як їх звали, тощо". Під кінець зустрічі вчителька подарувала кожній родині диск зі спеціальною комп’ютерною програмою, яка допоможе вдома скласти власне родовідне Дерево. До речі, існує народний вислів: пам'ятати до сьомого коліна. Коліно — це одне покоління роду. Мало є таких, хто пам'ятає про своїх предків до сьомого коліна. Зробити це непросто, але варто спробувати! А ще на кожному родовідному дереві можна прослідкувати не тільки за долею однієї сім'ї, а «прочитати» історію цілої нації. Бо ж кожна сім'я — це частинка суспільства, вона відображає всі процеси, які в ньому відбуваються за тривалий проміжок часу.