Католицький священик народився в Ужгороді (Унгвар), служив у церквах Румунії та відіграв велику роль у релігійному та культурному житті міста Берегово (Берегсас) у довоєнний час. У 1935-36 рр. він започаткував тут приходську католицьку школу, для чого пожертвував чималі власні кошти - 20 000 корун. Був харизматичною особистістю, присвятив все своє життя служінню Богу та людям. Згодом був призначений єпіскопським вікарієм католицької церкви на Закарпатті. Однак радянський терор не обійшов репресіями і римсько-католицьку церкву Закарпаття. Коли у 1947 році Сату-Марську дієцезію було розділено на 4 частини, до Закарпаття відійшли 40 парафій (інші 95 залишилися в Чехословаччині, Угорщині та Румунії). За період 1945-1956 років 19 католицьких священиків на Закарпатті були заарештовані та засуджені як зрадники батьківщини і бунтарі. У ніч на 1 березня 1949 року у Берегові був заарештований за сфабрикованим обвинуваченням і о.Ференц Пастор. Йому на той час виповнился 69 років. Три місяці його допитували у київській в'язниці слідчі НКВС. 6 червня суд виніс вирок - 25 років каторги. Однак святий отець не визнав своєї "антирадянської діяльності", яку йому інкримінували. Однак визнав, що був проти об'єднання православної та католицької церкви. І вважав, що дітей слід виховувати у релігійній традиції. Помер берегівський священик у сибірському трудовому концтаборі неподалік від озера Байкал 15 жовтня 1951 року. Мукачево.net