Ідея поставити звичайний велосипед на залізничні рейки не нова – в багатьох країнах світах практикується таке альтернативне використання колій, які виведені з основної експлуатації. На жаль, і наша славетна Боржавська вузькоколійка нині експлуатується по мінімуму, а на ділянці від Берегова до станції Хмільник локомотив без вагонів ходить всього двічі на день. Захисники цієї понад сторічної пам’ятки технічної культури, як можуть, привертають увагу громадськості до необхідності врятувати вузькоколійку, причому шляхів для порятунку є багато. І якщо «Укрзалізниця» не бажає утримувати гілку та інфраструктуру Боржавської вузькоколійки, то це можуть робити інші сторони – приватні підприємці, громадські організації, місцеві органи влади, в кооперації між собою, із залученням грантових та інших коштів. З метою в черговий раз продемонструвати громаді, що ні в якому разі не можна допустити демонтажу колії, кілька небайдужих людей й влаштували недільну акцію. Її ідеологом став колишній киянин, а нині берегівчанин Дмитро Кобринський. А реалізував задумане киянин Антон Дімінський, машиніст поїзду київського метро, який давно полюбив і Закарпаття в цілому, і Боржавську вузькоколійку зокрема. У пана Антона є чимало ідей щодо можливості по-новому експлуатувати об’єкти цієї практично занедбаної залізниці, і мандрівки велодрезиною – лише одна з них. Цей «рукастий» чоловік вдома зібрав усі необхідні пристрої, які на місті були змонтовані таким чином, аби звичайний велосипед міг пересуватися рейкою залізниці. Випробовування пройшли успішно, однак мандрувати на далекі відстані цією велодрезиною наразі не можна – практика показала, що конструкція потребує декотрих доробок та вдосконалень. Варто зазначити, що зібрана велодрезина є легкою, водій може самостійно зняти її з рейок за потреби (зокрема, таким чином відбувається розгортання, аби їхати в зворотному напрямку). Олег Супруненко, для Мукачево.net