19-річна Ольга і Михайло, котрому 28, одружились два роки тому. Це типова закарпатська сільська сім’я: вона вийшла заміж, щойно закінчивши школу, а він – заробітчанин, котрий мозолями заробляє гроші у Росії, пише Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua 9 вересня 2013 року стало для пари найважливішою датою, адже цього дня у них народилась чарівна трійня дівчаток. Крихітки вагою по 2 кілограми та 1800 грамів з’явились на світ в Ужгородському міському пологовому будинку. До речі, це вже друга трійня з Тячівщини, котра народилась тут цього року. Пологи відбулись за допомогою кесаревого розтину, трохи передчасно – на 34-му тижні вагітності. Відтак малюки певний період перебували під наглядом педіатрів у Мукачівській обласній дитячій клінічній лікарні. Минулої п’ятниці мама з дітками повернулись додому. Ми теж привітали родину з поповненням і розпитали, як ведеться родині, яка в один день стала багатодітною. На великому двоспальному ліжку, прицмокуючи, сплять троє крихітних рожевощоких лялечок – Олечка, Михайлинка і Богданка. Стіну прикрашає велике весільне фото їх батьків, котрі й не сподівались на такий щедрий подарунок від лелеки. – Вагітність протікала нормально, без відхилень, – розповідає молода матуся. – Взагалі-то, ми чекали двійню. У Тячеві на УЗД нас попередили, що буде хлопчик і дівчинка. А вже на останньому місяці під час чергового обстеження лікарі повідомили, що буду народжувати трійню. Що там казати, це був важкий період. Але чоловік був завжди поруч і допомагав мені. – І як ви зреагували на новину, що матимете одразу трьох доньок? – питаю. – Спочатку були трохи шоковані, але потім зраділи, – твердять щасливі батьки. Мама Ольга – сама ще симпатичне дівча, але водночас впевнена в своїх силах, турботлива і чуйна ненька. Бере на руки одну з донечок, котра щойно прокинулась і пхикає, голубить маленьку. Блакитноока красуня заспокоюється. Як з’ясувалось, схильність до народження кількох діток одночасно в родині – у генах. У потрійного татуся молодші брати – двійнята. – Це було так неочікувано, – ділиться новоспечена бабуся Марія Василівна Негря. – Ми всі були в шоці! Інакше і не скажеш. Адже одяг і все необхідне ми придбали на двох. Треба було оперативно докуповувати решту. Обидві бабусі допомагають, чим можуть: чергують і вдень, і вночі. Кажуть, добре, що режим у дівчаток однаковий: як їсти або спати – то всі разом. Потрійне щастя і потрійний клопіт Зараз молоді тісняться разом з батьками Ольги у невеликому будиночку. Великих статків немає, адже господар оселі – інвалід-«чорнобилець», працювати не може. Поки донечки маленькі, то місця вистачає. Але про майбутнє для великої сім’ї Ольга і Михайло думають вже відтепер. Глава сімейства каже, що в селі вони мають ділянку, де планують будуватися. А поки батьки будують плани, їх сонечка ростуть нівроку, набирають вагу. Зараз дві з них важать по 3500 г, ще одна – 4000. Малюки перебувають на штучному вигодовуванні. За баночку суміші «NAN comfort», котру рекомендують лікарі, платять 130 гривень. Її трійнятам вистачає на добу. До того ж, у сільській аптеці її не купиш, молоді щодня їздять у Буштино, куди суміш привозять на замовлення. А це по 40 км туди і назад. Власного транспорту у них нема, виручають сусіди. За 5-6 днів іде упаковка памперсів – за 170 гривень. А ще завжди потрібні засоби гігієни, вітаміни, одяг, котрий треба постійно докуповувати, бо дівчатка швидко ростуть. Не обійтись і без спеціального візочка, який коштує щонайменше близько 5 тисяч гривень. Поки що немає в малят і окремого ліжечка. Соціальну допомогу на народження дітей родина поки що не отримала. Мама Ольги розповіла: для того, щоби як слід підготуватися до появи трійнят, родині довелося взяти солідний кредит. Взагалі, про матеріальний бік питання говорять неохоче. Великі гроші довелось заплатити за операцію, спеціальні медикаменти для діток, котрі народились недоношеними… Але це, кажуть, не головне. І молоде подружжя, і їх батьків труднощі не лякають. Недарма в народі кажуть: Бог дав життя, дасть і на прожиття. Нехай же Олька, Михайлинка і Богданка ростуть здорові і щасливі на втіху всій родині!