У Мукачеві відзначили День біженця (ФОТО)

Програма святкування приготували спеціально для дітей-біженців, які перебувають на сьогодні у пункті: діти із задоволенням брали участь у майстер-класі з боді-арту, захоплено робили орігамі, грали у футбол, а також розмалювали кількаметрову бетонну стіну, яка змінила не тільки сірий колір на веселковий, але й стала імпровізованим «записником» бажань малих і великих мешканців Пункту. Як розповів Петро Росола заступник директора ПТРБ (Пункт тимчасового розміщення біженців), наразі у Пункті перебуває 56 осіб з 6-ти країн світу, з них 29 дітей, у тому числі 5 неповнолітніх без супроводу. Двоє діток ходять в Мукачеві в садок, 15 - в школу. За роки існування притулку (з 2007 року) тут народилося 13 малюків. І, якщо мама має статус біженця, вона отримує допомогу від України на народження дитини. Загалом через Пункт пройшли за ці роки 890 біженців та шукачів притулку з 22 країн світу. Згідно з законом вони можуть перебувати на території Пункту 6 місяців, а потім подаватися на продовження перебування. У разі, якщо біженці задіяні у судових процедурах і чекають на рішення, вони можуть перебувати у Мукачеві до завершення всіх справ. Держава виділяє на перебування біженців по 15,00 грн. на день. Багато в чому допомагають міжнародні організації, зокрема Данська рада у справах біженців, УВКБ ООН. Мешканці пункту утримання мають вільний вихід у місто, можуть працювати або навчатися. Укладено домовленості з підприємством з іноземними інвестиціями «Флекстронікс», яке прийматиме біженців з відповідною кваліфікацією. І таких людей серед біженців чимало. Стереотип, що в Україну прибувають низько кваліфіковані робітники з неблагополучних країн, руйнується відразу після спілкування з мешканцями ПТРБ. Під час прес-туру журналісти могли вільно поспілкуватися з цими людьми, багато з яких володіє не тільки російською, але й українською, і навіть трохи угорською мовами. Четверо чоловіків з ПТРБ працюють у Мукачеві. Серед них - Маруфій Саїд Муртаза, який живе тут з сім’єю з 8 осіб. Брат хлопця поїхав в Одесу на роботу, Муртаза працює у Мукачеві. Каже, що в Україні йому подобається. Сам з Кабулу, розповідає, що раніше, коли батько жив, все у них було добре, він вчився. Складна ситуація в Кабулі і смерть батька змусили сім’ю шукати кращої долі. За рік хлопець вивчив російську і добре нею розмовляє, знає трохи українську. «У Мукачеві ми три роки, тут добре. Мешканці Мукачева по-різному до нас відносяться: хтось добре, хтось - ні, але так і всіх країнах», - каже Муртаза. Живе у Пункті і сім’я глухонімих Навіда та Забіхалла з Афганістану. Здатність чути і розмовляти жінка з чоловіком втратили під час бомбардування. Бомба впала біля їх дому. Вагітна Навіда на руках з немовлям і її чоловік потрапили складним шляхом в Україну. Живуть у Мукачеві близько року. Тут народилась їхня донька. Жінка займається бісероплетінням, чоловік робить гарні вироби із шкіри. Але мусить працювати тільки вручну, звук обладнання не чує. Місцеві навчилися розуміти сім’ю по жестах. Діти, де б вони не були, залишаються дітьми. Їм потрібні турбота, розваги, ігри, вони цікаві до всього і чимало сприймають «на льоту». З нагодивідзначення Дня біженцямешканцям Пункту організували спеціальну програму, в якій брали участь не тільки діти, але й дорослі.Інтерактивні ігри спільно із закарпатськими дітьми влаштовували професійні команди клоунського творчого об’єднання «Йо», клоунської ексцентричної банди "Фігліш-М", а театр-студія "Чіга-Біга" підготував спеціальний концерт. Демонстрували власні досягнення і діти-біженці. «Концерт був дуже гарячий і в прямому і в переносному значенні!, - ділиться враженнями Слава Кошан, учасник клоунської ексцентричної банди "Фігліш-М", – Дітки, які живуть у пункті співали "Червону руту", менші -" Ой, у лісі калина". Дівчатка з Пункту під час майстер-класу з хіп-хопу, який демонстрували дівчата з «Чіга-Біги», навчились рухам і теж танцювали, хлопці з Сирії показали їхній народний танець. За словами Слави Кошана, діти зразу подружилися з клоунами. У програмі були і орігамі, і боді-арт, танці, майстре-клас з хіп-хопу, ігри та бульбашкове шоу. А ще всі брали участь у розмальовуванні великої сірої стіни на території пункту. Сонце, квіти, футбол, символіка країн стали основними елементами у «дизайні» кам’яної стіни.