Для них організували культурну програму ансамблі народних танців „Хімеш” із села Велика Добронь (Ужгородський район) та Пийтерфолвівського дитячого садочка, театру ляльок „Цок-Мок” та ансамблю сучасного танцю „Стріт Денс”. Присутніх привітав Генеральний консул Угорської Республіки у м. Берегово Іштван Товт та Виноградівський міський голова Степан Бочкає. Традиційно VІІІ Виноградівський відкритий фестиваль виноградарів-виноробів „Угочанська лоза”, що цьогоріч проходив у рамках Дня Європи, розпочався проходженням святкової театралізованої колони, у якій взяли участь понад 700 чоловік. Крім керівництва міста та району і учасників художньої самодіяльності, художників та народних умільців, до колони приєдналися і відпочиваючі багатопрофільного санаторію „Теплиця”. На урочистостях, що проходили в амфітеатрі парку Перені, були присутні делегації із семи міст країн Карпатського басейну. Серед поважних гостей: консули Угорської Республіки у м. Берегово Іштван Товт та в м. Ужгороді Йожеф Бочкої, голова русинської спілки в м. Егер (Угорщина) Йожеф Ердеш, делегації з м. Дюла (Угорщина), а також з Росії та Румунії, заступник голови Закарпатської облради Андрій Сербайло. У вітальному слові голова Виноградівської РДА Карло Резеш зазначив, що „самобутність Виноградівщини полягає в дружному співіснуванні різних національностей та народностей. Символічним є те, що цьогорічний фестиваль проходить у рамках Дня Європи, адже наш район межує з країнами, що входять до Євросоюзу. А „Угочанська лоза” славить виноградарів-виноробів, смак вин яких знають далеко за межами Карпатського басейну”. Після того, як всіх присутніх привітав генеральний консул Угорської Республіки у м. Берегово Іштван Товт, голова ордену виноробів ім. святого Яна Капістрана Михайло Поличко запросив на сцену кращих виробників грайливого напою. На жаль, цього року у конкурсі вин взяло участь небагато виноградівчан, тож не дивно, що одні і ті ж виробники отримували по кілька нагород. Так, медалі та дипломи переможців за білі та червоні вина отримали Олександр Балог, Олексій Павлій та Василь Розгоні, краще біле сухе вино „Леанка” виявилося у Михайла Полички, а найсмачніші рожеві сорти вин – у Світлани Міндак та Йозова Сантова. Хоч виставкових сільських господарських дворів чотирнадцятьма сільськими радами було представлено лише дев’ять, проте всі, демонструючи свої традиції та побут, постаралися на славу. На подвір’ї Великої Паладі трудилися коваль та ткаля, запікали баранчика „по-мисливськи”. У Неветленфолу (Ботар, Оклі, Нове Клинове та Оклі Гедь) у раритетній колисці бавилася чотиримісячна Рахель – п’ята донечка у сім’ї Карла та Янки Облонці. У цьому дворі закололи і розбирали свиню „Монголицю”, з якої приготували смачний бограч, гурку, ковбаски, шкварки, свіже сало. Також пригощали гостей ухою „по-дунайськи”, фаршированим яфинами м’ясом, вином з винограду та полуниці, горілкою, різними фруктовими настоянками та біонапоями – сиропчиками з обліпихи та брусниці, яблучним, грушевим та виноградним соками. Дюлівці зустрічали гостей з музиками, запрошуючи на старовинне весілля. А яке весілля без святково накритого столу, де смачно пахли гамбовці з горіхами, штрихові галушки, тушкована квашена капуста та інші смачні наїдки. Здивували книшами, у які замість звичних солодких начинок загорнули капусту та творог з окропом. „Столиця наших сердець” (Нове Село) розгорнула виставку виробів з бісеру та лози сільських народних умільців. А пригощали тут бограчем, торгонею, богачем, фанками, чіврегами, книшами та пончиками з різними начинками. У „Волоському біртоку” (Хижа, Черна, Новоселиця) було все, що потрібно глядачам, – і видовища, і хліб: на подвір’ї співали та танцювали учасники фольклорного колективу, жінки плели корзини і ткали покрівці, а в імпровізованих оселях столи гнулися від різноманіття традиційних страв: голубців з листя капусти та винограду, начанки та мачанки, кляганого домашнього сиру, шовдира, квасолі, токану з бринзою, печеною картоплею, різних холодних закусок та рулетів. Привітно зустрічали гостей одягнені у вишиванки три господарі – Василь Івашко, Віктор Ворон та Іван Гайдук. У Великих Ком’ятах (до них приєдналися Онок та Боржавське) разом із сільським головою Наталією Костелеба-Веремчук гостей хлібом-сіллю зустрічала семирічна „україночка” Вікторія Волощук, а пригощали запеченим творогом та сирним рулетом, смаженими свинячими ребрами, випеченими курячими крилами, печінковим тортом та іншими стравами, а також свіжими салатами з капусти, огірків та помідорів. Правдиво представило сільський побут підвиноградівсько-олешницьке ґаздівство, де гостей зустрічали роми – дівчата танцювального гуртка „Ардівчанка” і „Циганочку” затанцювали, і по руці долю читали. З народних страв тут приготували суканицю з м’ясом по-ардівськи, мелайні голубці, палинята з капустою, ратоту з кропивою та шкварками та ін. Традиційно у цьому сільському дворі Іван Рабовський проводив розіграш лотереї, де щасливчики виграли баранчика, цапика, порося, гуску, качурів, зайчиків, горілку, вино, яйця тощо. Оригінальними назвами страв вразили у Великій Копані: „летіла лелека” (вареники), „музичний інструмент” (квасоля), „результат від води” (курячі яйця із двома жовтками), пампушки-подружки, „сизокрилий голуб” (голубці), „цілитель” (білі мариновані гриби), „мудрий чарівник” (чаклуни) та інші. По-справжньому велич та багатство свого населеного пункту показали Шаланки. Хлопці та дівчата у національних костюмах сторічної давнини провели екскурсію обійстям, на якому жінки пряли, дівчата вишивали на домотканих рушниках, інсценізуючи вечорниці. Чоловіки виготовляли дубові бочки на вино та знаряддя праці дідівським методом. На місці запікали свиню. Відтак сільський голова Віктор Альохін всіх запросив до оселі, вбраної у вишивки. Над старовинною ладою висіла вицвіла з роками фотографія, на стелажі – акуратно складений посуд. На столі – різні страви, накриті вишиваними рушниками. Сільський голова, розкриваючи кожну тарілку, розповідає про щоденну селянську їжу, що додає сил у роботі, та приготовлену до святкового столу. А в центрі стола красувався великий буханець свіжовипеченого на ватрі хліба. Саме Шаланківська сільська рада і отримала перше місце у конкурсі „Кращий господарський двір” та подарунок від одного з членів журі – міжнародного керівника „Гунгаро-фест” (м. Будапешт, Угорщина), що є головним організатором проведення Дня Європи, – Магди Сабов. Другими були неветленфолівці, а третє місце присвоїли „Волоському біртоку”. За хорошу кухню журі відзначило Новосільську сільську раду, Велику Копаню — за оригінальні назви страв, Великі Ком’яти — за гарно оформлену хатину. Найвеселіший сільський двір був у Підвиноградові-Олешнику, а от у Неветленфолі відзначили донечку сім’ї Облонці. „Новинкою фестивалю” була участь у ньому представників профтехучилища ім. Гаруккерна Яноша м. Дюла (Угорщина), які пригощали рагу з індика з сухофруктами, смажениною та тістечками-коктейлями. Одним із членів журі був викладач цього ПТУ, олімпійський чемпіон світу серед шеф-кухарів Дєрдь Амбру. Він був приємно вражений організацією Виноградівського фестивалю, побачив багато цікавого, навіть запозичив для себе окремі страви, зокрема, книші, у тому числі й із капустою та творогом з окропом, і чивреги. Різноманітною та насиченою була і концертна програма, у якій взяли участь учасники танцювального колективу Ужгородського ко-леджу мистецтв, фольклорні колективи гостей з с. Дерцена та м. Тячів, сіл нашого району Хижі, Черни, Новоселиці, Пийтерфолва, колективів художньої самодіяльності будинку культури с. Веряці, ансамблю „Угоча” (Анна, Магдалина та Анночка Кедики), солістів Тетяни Гудачок, Оніки Чечур, Юрія Ороса, танцювального колективу „Галактика” та танцювальної групи театрального колективу міського будинку культури.