У Виноградові розписують храм у візантійському стилі (ФОТО)

Саме такі внутрішні почуття переповнюють, коли заходиш до Успенського греко-католицького храму у нашому місті. Про те, які перетворення тут відбуваються, які роботи ведуться нам розповів парох, декан Виноградівського району Мирослав СИПКО: Робота у храмі проводиться від самого початку мого перебування як його настоятеля і майже кожного дня. Це продовження тої титанічної праці, яку зробили мої попередники для того, щоб греко-католицька громада Виноградова могла у якнайкращому вигляді храму благословляти Господа Бога. Це є плоди тих терпінь і страждань, які пройшла наша церква за роки тоталітарного режиму. Це плоди мученицької крові сповідників нашої віри, які 1949 року були відіслані до гулагів і таборів. Деякі з них розстріляні або померли мученицькою смертю. Сама робота щодо внутрішнього інтер’єру розпису храму розпочалася півтора роки тому. Раніше стіни були повністю білі. Але для того, щоб краще прославляти Бога, людина повинна мати якнайкраще налаштований дух. Саме ікона допомагає кожному вірнику поєднатися із Господом. Першочергово нашою громадою було прийнято рішення взятися за внутрішнє оздоблення. Почали із вівтарної частини, де відображено ікону «Тайної вечері», на якій Христос і 12 апостолів – той євангельський епізод, описаний євангелістами, коли він перед своїми стражданнями зібрав учнів, передав їм своє тіло і кров, як відкуп за наші гріхи. Цим самим показується, що євхаристія є центром життя християнина. Якщо зайдемо до вівтаря, то побачимо, що він поділений на дві частини. Нижня - це ікона «Тайна вечеря», а на бічних стінах зображені перші літургісти – Василь Великий, Іван Златоуст, Григорій Богослов, апостол Яків. На другій частині - зверху ікона нерукотворний образ Христа Спасителя з ангелами та ікона «Знамення». Після закінчення ми перейшли до іншої частини храму, яка називається «Храмом вірних». Перед іконостасом і на верхній арці зображено ікону «Вознесіння Господнього», а на бічних стінах пророки Старого Завіту. Відтак, потроху наблизилися до купольної частини. Тут зображений Христос-вчитель, пантократор, херувими, серафими, ангели з сурмами, тобто символами, з якими звикли зображувати ангельські чини, а з чотирьох сторін євангелісти Матей, Марко, Лука, Іван із своїми символами. З Божою допомогою незабаром і ця частина також буде завершена. Потім плануємо взяти невеличку паузу, а з осені продовжити розпис інших частин храму. Щодо самого розпису, то робота проводиться у візантійському стилі, тому що, якщо поглянемо до історії, спочатку була ікона, а вже потім, з часом, виникли реалістичні образи, які, можливо, більш милують людське око. Ікона ж виражає духовне значення тої чи іншої події, яка сталася в житті Спасителя чи церкви. Стінопис проводять наразі двоє іконописців – Данило Турецький, який є родом зі Львова і наш земляк Василь Бабич із Золотарьова. Колись він навчався в Ужгородській духовній академії, по закінченні якої дорога звела його з Данилом, адже він також зацікавився іконописом. Так розпочалася їхня співпраця. Не кожен художник може малювати ікону. Для цього, в першу чергу, потрібно мати велику набожність. Ікона завжди малюється через молитву і лише той, хто старається носити в собі дух святого Євангелія, може своєю рукою зображувати святі образи. Основне фінансування для цих робіт йде з пожертв наших вірників, але є окремі родини, поодинокі люди, які стараються внести більш значну суму, благо мають можливість. Бо ні для кого не секрет, що іконопис не є дешевою роботою, адже це мистецтво, а мистецтво завжди цінувалося. Для зображень використовуються акрилові фарби з гарантією 60-70 років, які ми доставляємо з-за кордону, а місця (в основному німби святих) вкриваються сусальним золотом, яке також стійке і не тьмяніє. Не тільки внутрішні роботи ведуться в нашому храмі. Про те, що потрібно приводити до ладу його територію, говорилося давно, але самі ми не взмозі це зробити. Планувалося закінчити внутрішнє оздоблення і потім перейти до облагородження території. Та світ не без добрих людей. Дякуючи Господу, в них відкривається свідомість того, що Бог дав, тому потрібно з ним поділитися. Не важливо скільки, головне, аби це було зроблено від щирої душі і серця. Якось, бесідуючи з одним нашим вірником Владиславом Поляком, я поділився планами і він запалився цією ідеєю. За його ініціативи ми звернулися до першого заступника губернатора Івана Бушка, який радо підтримав проект і пообіцяв, що всіма можливими способами буде сприяти цій роботі. Наразі ці двоє людей є основними нашими спонсорами. Головний архітектор Хустського району Михайло Лиманюк розробив проект території у вигляді паркової системи, де довкола розроблено доріжки з газоном, клумби з квітами, лавки і буде висаджено саджанці традиційного дерева – липи. Радує, що, коли почалася робота, інші люди також допомагають хто чим може. Хочеться, аби дорослі і діти могли будь-коли зайти на територію церкви, помолитися, посидіти в тиші і послухати те, що Господь може інколи кожному сказати.