Уживу цю рідкісну та цінну рибу навряд чи бачили більшість краян. В Буштині ж один з місцевих розводити осетрів вирішив у себе вдома. Василь Данч і уявити не міг, що розведення риби колись перетвориться на його хобі. І не якісь золоті рибки стали улюбленцями чоловіка, а осетер – риба, яку з давнини називають царською. Як і більшість місцевих, рибовод самоучка об’їздив півсвіту по заробітках. Там, у далекому Сибіру, вперше і побачив осетрових, якими кишіли місцеві річки, а от у рідному Закарпатті, як і в цілому світі ця риба на вагу золота. Ще більше зацікавився осетровими, коли побачив їх у знайомого чеха. Вони добре почували себе у штучних умовах. Тому цих красенів Василь Данч вирішив розводити і у себе вдома. Перебування перших осетрів в басейні було нетривалим. Чоловік вигадував різні способи, щоб покращити умови для вибагливої риби. Перегатив навіть тутешню Млиновицю, де встановив спеціальні садки. А коли осетрів стало більше, збудував басейни та облаштував їх системою обігріву, очистки та збагачення киснем. Специфіка утримання осетрів, каже чоловік, полягає у дотриманні температурного і кисневого режимів. Якщо все правильно, за рік ленський осетер чи то бестера набирають 1 кілограм. М’ясо цієї риби високо цінується та ще більше цінується ікра, яку називають чорним золотом. Щоправда, отримати її без належного устаткування важко та й чекати доводиться допоки самка не дозріє, а це 6-8 років. Крім осетрових, чоловік розводить форель. З нею працювати легше, та й товарного виду досягає швидше. Головне правильне харчування та підтримання активності. Для цього чоловік вигадав спеціальні харчові брикети. Грандіозних планів на майбутнє у чоловіка нема, каже, буде займатися осетрами й надалі. Унікальне рибне господарство раніше привертало увагу тільки місцевих, зараз про нього знають і за межами країни. М-Студіо