Загадкове вбивство графського дворецького біля мурів Ужгородського замку і одночасна поява в Ужгороді (середньовічна назва – Унгвар) колоритного волоцюги Івана Ходини стають зав’язкою авантюрних подій, в ході яких Іван змушений розслідувати убивство, а задля цього глибоко вникати в обставини повсякденного життя городян, особливості їхніх заплутаних родинно-шлюбних взаємин, химерні соціальні та економічні відносини всередині міста, замкового гарнізону і графського двору. Читачам пропонується захоплююча мандрівка до Ужгорода другої половини XVII століття, живі типажі його тодішніх мешканців. При цілком вигаданому сюжеті художня реконструкція “ужгородського міфу” опирається на багатий автентичний фольклор та численні історичні і археологічні реалії. «...Інвентар 1691 р. налічив в місті десять вулиць. Найбільшою була забудована з обох боків Замкова (нині Капітульна). Решта були забудовані лише з одного боку: Вовняна (Духновича), Ринкова (Корятовича), Мостова, Соляна, Циганська, Млинова, Цегольнянська, Ватна, Цвинтарна. В жодному іншому закарпатському місті тоді ще не було вулиць, і хати були розкидані хаотично, а не в один ряд...».