Угорщина розсекретила архіви спецслужб: серед згаданих — відомі політики та олімпійські чемпіони

Серед згаданих у документах — колишній глава МЗС, телеведучі, єпископ та олімпійські чемпіони. Ще близько 9 тисяч вербувальних справ планують оприлюднити у 2027 році.

Угорщина оприлюднила архівні документи спецслужб комуністичного періоду, у яких містяться імена понад 60 тисяч людей, пов’язаних із діяльністю органів державної безпеки в 1945–1989 роках. Серед них — політики, представники культури, спортсмени, журналісти та громадські діячі.

Як повідомляє Politico, опубліковані матеріали містять реєстраційні картки інформаторів, журнали вербування та електронний реєстр з іменами й оперативними псевдонімами. Документи також можуть містити особисті дані, інформацію про обставини вербування та підрозділи спецслужб, з якими була пов’язана та чи інша особа.

За даними угорських медіа, у перші години після відкриття архівів у базі виявили імена низки відомих людей. Зокрема, колишнього міністра закордонних справ Яноша Мартоні, експерта з питань безпеки Дьордя Нограді, єпископа Ласло Кіш-Ріго, телеведучих Тібора Девені та Іштвана Ваго, а також олімпійських чемпіонів із водного поло Дьордя Карпаті й Деже Новака. У документах також згадуються музиканти та інші представники культурного середовища.

Водночас поява імені в архівних матеріалах не означає автоматично, що людина була агентом або свідомо співпрацювала зі спецслужбами. Частина записів може стосуватися осіб, які лише становили оперативний інтерес для комуністичного режиму. Тому оприлюднення документів уже викликало дискусії щодо їхнього трактування та відповідальності згаданих у них людей.

Планується, що 25 лютого 2027 року відкриють ще близько 9 тисяч вербувальних справ, які наразі залишаються недоступними.

Прем’єр-міністр Угорщини закликав громадян поставитися до публікації документів «з гідністю та людяністю», наголосивши, що для багатьох сімей ця інформація може стати непростим випробуванням і відкрити невідомі сторінки особистої історії.

Міністр культури Золтан Тарр, зі свого боку, висловив сподівання, що розкриття архівів допоможе суспільству досягти довгострокового примирення та позбутися таємниць комуністичного минулого.