Унікальний мікросвіт Карпат: у НПП "Синевир" зафіксували 225 видів лишайників (ФОТО)

У глибинах Національного природного парку «Синевир» на Закарпатті зберігся унікальний і малопомітний для ока світ — світ лишайників, які є важливою складовою карпатських екосистем. Про це повідомили на офіційній сторінці парку.

Лишайники — це не окремі рослини чи гриби, а симбіотичні організми, що поєднують гриб (мікобіонт) і водорість або ціанобактерію (фотобіонт). Гриб формує захисний каркас і поглинає вологу та мінеральні речовини, а водорість забезпечує обох партнерів поживними речовинами завдяки фотосинтезу.

Завдяки такому союзу лишайники здатні виживати в екстремальних умовах — на голих скелях, кам’янистих поверхнях, у місцях із різкими перепадами температур і навіть за підвищеного рівня радіації. Особливістю цих організмів є здатність до ангідробіозу: після повного висихання вони можуть «оживати» вже за кілька хвилин після зволоження.

За формою лишайники поділяють на три основні групи: накипні, які щільно зростаються з корою дерев або камінням; листуваті — пластинчасті, прикріплені до поверхні лише в кількох місцях; та кущисті — розгалужені, схожі на мініатюрні кущики. Один із найвідоміших представників останньої групи — кладонія, або так званий «оленячий мох».

Лишайники відіграють ключову роль у формуванні ґрунтів, адже першими заселяють безплідні поверхні, поступово руйнуючи каміння органічними кислотами. Крім того, вони є важливими біоіндикаторами чистоти повітря. Деякі види, зокрема лобарія легенеподібна, трапляються лише в екологічно незайманих лісах і свідчать про високий рівень природної чистоти території.

У НПП «Синевир» лишайники мають і практичне значення: їх використовують у медицині, екології та промисловості. Зокрема, уснінова кислота має властивості природного антибіотика, а дубовий лишайник застосовують у парфумерії.

Наукові дослідження, проведені на території парку, засвідчили високе біорізноманіття цього мікросвіту. Станом на сьогодні тут зафіксовано 225 видів лишайників, які належать до 45 родин і 110 родів. Водночас 9 видів уже занесені до Червоної книги України, що підкреслює необхідність особливої охорони цих організмів.