Уряд опублікував законопроєкт змін до податкового законодавства і підвищення податків для українців

19 березня на сайті Міністерства фінансів з'явився законопроєкт, який ще до його розробки охрестили «Одним великим податковим законом».

У документі містяться ключові податкові зобов'язання, які Україна взяла в межах програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), — йдеться у матеріалі видання Економічна правда. Хоча згідно з меморандумом, ухвалити всі податкові зміни мають до кінця березня, проте, ймовірно, Кабінет міністрів Юлії Свириденко буде орієнтуватися на червень: саме тоді відбудеться перегляд програми та буде ухвалюватися рішення про надання другого траншу.

Попри це, шанси на ухвалення документа залишаються примарними: депутати навідріз відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків, особливо у той час, коли уряд продукує все нові й нові рішення про роздачу кешбеків та соціальних допомог.

Що саме передбачає законопроєкт та скільки кешбеку на пальне можна буде профінансувати за додаткові доходи від підвищення податків?

Податок на OLX

Перший блок законопроєкту стосується оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ, таких як Bolt, Uber, Uklon, Glovo, Onlyfans, OLX тощо.

Хоча з назви "оподаткування доходів від цифрових платформ" може скластися враження, що йдеться про запровадження нового податку, проте насправді це не так. За законом, всі громадяни зобов'язані декларувати свої доходи та сплачувати з них податки. Виняток – доходи, отримані від податкового агента (роботодавця або банку у вигляді відсотків за депозитом).

Іншими словами, поточне законодавство зобов'язує всіх громадян, які, наприклад, підробляють водіями Uklon або продають товари через OLX, декларувати такі доходи та платити з них 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Але цього ніхто не робить. Не в останню чергу тому, що у Державної податкової служби немає даних про заробітки українців на цифрових платформах. Ця норма має змінити таку ситуацію.

Зокрема, законопроєкт запроваджує спрощений режим оподаткування доходів від цифрових платформ. Для заробітків на них фізичним особам потрібно буде відкрити спеціальний рахунок у банку, на який отримувати доходи від всіх цих платформ. Податковій нададуть доступ до інформації про стан таких рахунків, а самі цифрові платформи будуть звітувати за заробітки українців на них.

Також законопроєкт запровадить знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ – 5% (замість 18%). Разом з військовим збором, із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться самі платформи – вони стануть податковими агентами. При цьому, фізичним особам не потрібно буде подавати декларацію (зараз такий обов'язок є). Спеціальними податковими правилами не зможуть скористатися особи, у яких відкритий ФОП; проти яких запроваджено санкції; які мають найманих працівників; які здійснюють продаж підакцизних товарів або не мають відкритого спецрахунку (до якого буде доступ у податкової).

Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах – 834 мінімалки на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (23%).

Водночас для осіб, які продають товари через цифрові платформи (наприклад, той же OLX), зробили виняток: їм не потрібно відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів не перевищує еквівалент 2 тис. євро на рік.

Коли ФОПи платитимуть ПДВ

Одна з найскандальніших податкових змін – запровадження ПДВ для суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Наразі цей податок можуть сплачувати спрощенці на третій групі – за власним бажанням та зі зменшенням ставки єдиного податку з 5% до 3%.

Пропоновані Мінфіном зміни передбачають, що обов'язок ставати платниками ПДВ запроваджується для всіх спрощенців, річний дохід яких перевищує 4 млн грн.

Як пояснюють автори ініціативи, така вимога є частиною євроінтеграційних зобов'язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ з європейським. У ЄС платниками податку мають ставати підприємці з річним оборотом у понад 85 тис. євро (близько 4,33 млн грн).

Попри це, ініціативу поширити ПДВ на спрощену систему оподаткування активно критикують як самі підприємці, так і податкові експерти. Передусім тому, що система адміністрування цього податку в Україні вкрай складна та обтяжлива, передбачає чималих зусиль та додаткового документообороту.

Будь-які прорахунки у роботі з ПДВ можуть коштувати платнику податку щонайменше неможливості відшкодувати собі податковий кредит, а щонайбільше – блокування накладних та віднесення до "чорного списку".

Для того, аби якось полегшити нові правила для малого бізнесу, уряд пропонує ФОПам низку пом'якшень. Зокрема, збільшує для них податковий звітний період – з 1 місяця до 3 місяців. А за перші п'ять порушень, допущених під час адміністрування ПДВ у перший рік роботи ініціативи, ФОПів штрафуватимуть лише на 1 гривню.

За розрахунками в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, запровадження ПДВ торкнеться близько 252 тис. з 2,1 млн українських ФОПів. Попри ускладнення життя цілій категорії малого бізнесу, запровадження цієї норми, за очікуваннями урядовців, має сприяти боротьбі зі схемами з ухилення від оподаткування.

"За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу", – казала Карнаух під час заходу, організованого виданням LB.ua.

Ключове питання: коли запрацюють ці зміни? У домовленостях з МВФ фігурувала дата 1 січня 2027 року. Напередодні видання Forbes писало, що українській стороні вдалося домовитися з фондом про те, аби відтермінувати запровадження ПДВ для ФОПів або на 2028 рік, або на рік наступний після завершення воєнного стану, або ж на момент вступу України до ЄС.

Водночас, опублікований Мінфіном законопроєкт цих домовленостей не відображає. Дата набуття змін – 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що вона остаточна і її не спробують змінити депутати. Адже не лише ФОПи не встигнуть підготуватися до нових умов роботи з наступного року, але й, імовірно, сама податкова, навантаження на яку може зрости у рази.

Військовий збір - 5% назавжди

Третя частина законопроєкту стосується військового збору. Його запровадили ще у 2014 році та стягували лише з доходів фізичних осіб за ставкою 1,5%.

Після початку великої війни Рада збільшила ставку військового збору до 5%, а також запровадила його для ФОПів: першої, другої та четвертої груп у розмірі 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі 864,7 грн), а для третьої групи – 1% від доходу. Ці правила мали діяти до кінця воєнного стану.

Законопроєкт Мінфіну пропонує закріпити їх назавжди.

"Продовження дії норм щодо застосування обов'язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Скасування пільг для посилок

Остання частина законопроєкту передбачає скасування пільги на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок до України. Наразі ПДВ (20%) та мито (як правило, близько 10%) не сплачується з посилок, якщо їхня вартість не перевищує 150 євро.

Відповідна пільга стала одним із драйверів росту популярності китайських маркетплейсів, таких як AliExpress чи Temu. Водночас проти неї виступав вітчизняний бізнес, який, на відміну від китайських постачальників, вимушений нараховувати ПДВ навіть на недорогі товари.

Необхідність скасувати цю пільгу в уряді пояснюють імплементацію директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, митні та податкові органи раніше виявляли факти дроблення великих партій товарів на сотні або тисячі індивідуальних посилок. Завдяки цьому такі товари заїжджали в Україну фактично без обліку та сплати податків і могли продаватися на "чорному ринку".

Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу та покладає обов'язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, на яких були придбані посилки.

Водночас він запроваджує виняток: українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізичні особи без будь-якої оплати (наприклад, речі, які переслали родичі). Вартість таких безоплатних посилок не має перевищувати 45 євро.