Починаючи з 2013 року залізниця не функціонує. Нині робляться спроби відновити її роботу, але цьому заважає бюрократична тяганина між Львівською залізницею та владою Ужгорода. Суть цієї тяганини полягає у тому, що Ужгородська дитяча залізниця наразі перебуває на балансі ДТГО Львівська залізниця. Спроби передати її н баланс Ужгородської міської ради були ще у минулої влади. Тоді міська рада виконала всі умови залізниці, зокрема і про збереження цільового призначення об’єкта. Згодом у рішення дописали і заборону передачі залізниці у приватну власність. Однак залізниця все ж не передала об’єкт. У січні до міськради надійшла остання відписка міністерства про те, що там не можна нічого відкривати. Але місто по суті ці умови передбачило. Таким чином місто ще не взяло залізницю на баланс фактично, а тільки дало згоду на прийняття її у комунальну власність. Разом з тим у мерії турбуються щодо умови про заборону передачі залізниці у приватну власність. Справа в тому, що створювати чергове збиткове комунальне підприємство Ужгороду невигідно. Бюджетні кошти на функціонування дитячої залізниці навряд чи будуть виділені. Разом з тим об’єкт навіть не можна передавати у оренду, адже залізниця вважає це міським чи приміським транспортом, тобто об'єктом соціальної інфраструктури. Саме тому будь-який правочин спрямований на його відчуження (а по податковому кодексу це і оренда) у приватну власність в подальшому може бути розціненим нікчемним по закону, тобто неправомірним. Депутат міської ради Ярослав Шафар зазначив, що у свій час цим питанням займалися, але справа зупинилася. За його інформацією, ціна питання 600 тисяч гривен за сезон. Мова йде про ремонт, дизельне паливо, охорону та документацію. На його офіційний запит Львівська залізниця повідомила, що дозвіл на передачу об’єкта відсутній зі сторони Міністерства інфраструктури, отож передача об’єкта на баланс міста неможлива. Тим неменше Львівська залізниця проводить оновлення документів про передачу дитячої залізниці з державної у комунальну власність. Довідка Дитяча залізниця в Ужгороді була відкрита в серпні 1947 року, в день залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся по берегу річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер органний зал) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції «Сталінська» і «Парк». Спочатку на залізниці працювали паровоз і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag. Після розвінчання культу особи Сталіна станція «Сталінська» була перейменована на «Піонерську». Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням. У кінці 1960-х років на дорогу доставили тепловози ТУ3, вагони ПВ51 і ще один тепловоз ТУ2. Трохи пізніше польські вагони і паровоз були списані. У 1990-х роках станція «Піонерська» змінила свою назву на «Молодіжну». Приблизно тоді ж були списані тепловоз ТУ3 і один з тепловозів ТУ2. Відтоді на дорозі працюють тепловоз ТУ2-018 і два вагони ПВ51. Починаючи з 2000-х років неодноразово робляться спроби її закриття. У 2008 році, за кілька днів до початку сезону, було оголошено про закриття дороги, аргументуючи тим, що на залізниці дуже мала кількість учнів. Однак рухомий склад залишився на дитячій дорозі, і в середині літа 2009 року вона була реконструйована ентузіастами, а 1 серпня того ж року відкрита знову. Мукачево.net