Серед них Міхай Боршош, Сергій Лозовой, Міхай Піпаш, Жолт Соксон і Вільмош Вараді, - повідомляє закарпатське видання "КарпатІнфо". Довгі місяці вони були далеко від своєї родини та рідної хати. Вони - військові і щодня ризикують своїм життям, захищаючи рубежі своєї країни. Але всі знають, що їх вдома з нетерпінням чекають - аби всі повернулися чимскоріше живими і здоровими. Щоб ця війна нарешті закінчилася ... 18 жовтня 2014 року - тепер стане назавжди святковим днем для родини Піпашів. Адже саме в цей день повернувся додому чоловік і батько Міхай - вперше за три місяці. Зустріти та привітати солдата-героя прийшло чи не півсела. Можна було побачити з якою радістю світяться очі в його дружини Ержіки та сина Мішика! Завітав до щасливої родини і сільській голова Балінт Товт. Він подякував Міхаю за проявлений героїзм. А також зазначив: головне, що повернувся односільчанин додому неушкодженим - на жаль, не всім закарпатцям так написала доля ... Вітали трьох сміливих військових квітами та грамотами подяки від села. А потім Міхай Боршош, Сергій Лозовой, Міхай Піпаш розповідали про свої "будні", про війну. Про те, як Міхай після чергового нападу з боку неприятеля ледь залишився живим - все навкруги було спалено і навіть одяг, що був на ньому. Залишився на грудях лише святий образок. Люди не могли стримати сліз, коли слухали ці зворушливі розповіді... У виноградівських селах Пийтерфолва та Тисабийкень нема, мабуть, жодної людини яка б не пишалася цими мужніми чоловіками. Адже всі вже розуміють, що хлопці захищають від агресора не просто Україну, а свою родину, рідну домівку теж. І Слава Богу, вони повернулися. Тепер головне, аби війна нарешті закінчилася і додому повернувся кожний солдат, чиїсь чоловік, син, брат, коханий або друг. За них моляться зараз майже у кожній родині. Фото karpatinfo.net