Олександр Лизанць, голова Закарпатського обласного осередку української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, розповів що за лише за його головування в області було проведено приблизно 15 спортивних заходів для людей з обмеженими можливостями. Навіть минулого року був проведений один захід міжнародного характеру. Втім проблема у тому, що інвалідам нема де постійно займатися. Наразі вони розкидані по всьому місту. Плавають і СК «Зінедін» тренуються у «Фанаті», настільним тенісом займаються у СК «Юність» без жодних умов тощо. У Доманинській школі діти наразі займаються фехтуванням. І все це досягнуто якимось особистими домовленостями, знижками, виділенням певних годин для занять тощо. Саме тому пан лизунець давно плекає ідею щодо створення єдиного приміщення для занять інвалідів. Знайшли таку на вулиці Тихого 13, б. Це стара котельня 70-х років, що являє собою залізо-бетонний каркас, який і зараз дякуючи тодішнім нормам є у задовільному стані. Крім того спортивно-реабілітаційний центр будуватимуть з легким матеріалів, тож він не сильно вплине на каркас. Проект, отже, легко реалізувати технічно, він буде універсальним і обійдеться у 5 мільйонів 100 тисяч гривень. Очікується, що тут зможуть займатися 150 людей з проблемами опоно-рухового апарату зможуть займатися у наступних видах спорту: баскетбол на візках, пауер-ліфтинг міні футбол, настільний теніс та інше. Розробник проекту, інженер Олександр Мартинюк, розповів, що у ньому намагалися об’єднати можливість займатися не тільки спортом, а й проводити певний навчальний процес, змагання, творчі зібрання. Щоб люди могли займатися тут не тільки одним видом спорту та навіть не тільки спортом. Люди з обмеженими можливостями могли б проводити там свій вільний час, адже проектом передбачені спортзал, масажні кабінети, роздягальні та можливість організації навчального процесу. Ярослав Шафарь, заступник міського голови, розповів, що міська рада вирішила підтримати ініціативу з боку організацій, які піклуються проблемами людей з особливими потребами. Для цього вирішили виділити їм залишки котельні на вулиці Тихого. Цей об’єкт, за словами пана Шафаря, ідеально підходить для таких людей. Щось подібне існує у місті Кошице на вулиці Кукучінова, де на місці радянських казарм зробили сучасний центр. Один із об’єктів там - спортзал для інвалідів. Тобто це також була стара будівля, просто у ній зробили сучасні перекриття, залили наливні підлоги, зробили освітлення, безкоштовний Інтернет тощо. Тож зараз люди можуть там безкоштовно займатися спортом. Подібний проект є і у Чехії. Проблема у тому, що наразі дійсним є рішення сесії про те, що котельня потрапила у програму приватизації. Тепер її потрібно з цього переліку вилучити і передати в оренду осередку української федерації спорту інвалідів за 1 грн. без ПДВ. Далі вже можна шукати інвестора, який зробив би там ремонт, бо це основна проблема. Адже необхідних коштів у міської ради нема. Але є сподівання , що згодом для цього знайдуться меценати і гранти, які допоможуть обладнати приміщення. Як зазначив Олександр Лизанець, для реалізації проекту вже знайшли один грант посольства Японії. 20% кошторису, втім, мають забезпечити самі автори проекту . В іншому ж японці готові збудувати будівлю з нуля силами власної компанії. Ще один грант може надійти зі Швейцарії і Канади. Важливим моментом тут стане організація процесу саме через міську раду, як співавтора проекту, адже грантові кошти Казначейство видає з дуже великими проблемами, якщо мова йде про громадські організації. Трохи легше їх отримати офіційним органам влади, тому у цій ситуації краще діяти через міськраду. Олександр Пересоляк, голова Громадської Ради, додав, що остання підтримує таку ініціативу, адже центр був би дуже помічним для ужгородців. Тому організує збір підписів для громадської ініціативи, яку і буде розглядати на сесії міська рада. Активістам хотілося б зробити подібні центри і у Мукачеві, адже там, як і у Тячеві чи Рахові інвалідам зовсім нема де займатися. Зрештою всі присутні зійшлися на висновку, що спортивно-реабілітаційний центр для інвалідів - це реальний проект. І для його старту потрібна лише паперова робота. І навіть за відсутності коштів Казначейства, гроші зможуть дати самі депутати, адже кожному з них на рік виділено квоту розміром 100 тисяч гривень, яку вони мають направити на розвиток того району, який їх обирав. Отож, якщо говорити про японський проект, то 20% - це 10 депутатів, які проголосують за переадресацію своєї квоти на потреби центру. Мукачево.net