В Ужгороді на День Соборності мітингувальники бажали смерті ворогам, молилися і співали пісень (ФОТО)

Останні два дні закарпатські ЗМІ активно висвітлювали інформацію про заборону міської влади проводити зібрання біля пам'ятника Шевченку. Але, як стало відомо трохи пізніше, заборону, ніби, зняли і 22 січня о 15.00 мітинг все-таки відбувся. Однак, анонсованої активності і щирого бажання провести той захід поміченно не було: трохи народу, трохи міліції, трохи різнобарвних прапорів – і мітинг готовий. Окрім відвертої пасивності мітигувальників, цікавості заходу додавали групки людей, які збиралися, очевидно, за віковими інтересами і прийшли на мітинг виключно з цілями спостереження, дружній регіт на фоні ледь чутних слів оратора, цілковита неповага «активної» молоді до Державного гімну, плювання соняшниковим насінням і викурювання сигарет з метою хоч якось себе розважтити... Партійні об'єднання, що виступили ініціаторами «народного віче» (Українська народна партія, «Батьківщина», «Наша Україна», «Реформи і порядок»), вочевидь, сподівалися на якусь масовість чи резонанс, однак, навіть намагання їхніх активістів створити «шуміху» у ЗМІ, належного результату не дали: зібрання згодиться хіба що для звіту у «вищі органи» партій. Закарпатські представники опозиції трохи перестаралися з висловами, на які аудиторія просто не хотіла реагувати. Говорилося про «неукраїнськість влади», про «репресії проти підприємців» і «утворення політичного режиму», про «соціальну політику, спрямовану на покращення життя донецьких олігархів», про «прояви сепаратизму» і «дії влади в інтересах великого капіталу». А на запитання мовця «Чи такої України ми прагнемо?» з усієї кількості учасників мітингу, може, двоє-троє сором'язливо і невпевнено відповіли «Ні». Була спроба помолитися. Однак, при читанні духовним отцем слів молитви, більшість чоловіків навіть не зняли свої головні убори. На зібранні активу закарпатських опозиціонерів також лунало: "Слава нації!" - "Смерть ворогам!" і деякі українські пісні. І чомусь багато «патріотів»-учасників народного віче тільки на заключних словах второпали, що звучить Державний Гімн... Мітинг, насправді, мало кому був потрібен. Мало того, що закарпатці, в силу історичних обставин, не дуже звикли святкувати День Соборності, та тут ще й кимось придумана політична мета виявилась нецікавою. Тут, мабуть, варто згадати про непорозумміння із «живим ланцюгом». Надсилаючи запрошення до участі в акції і звертаючись до влади, організатори молодіжного заходу наголошували: «Акція є аполітичною і використання у ході заходу будь-якої патрійної чи ідеологічної символіки виключене». Але, мабуть, саме це й завадило подальшому успішному перебігу подій, бо чомусь неполітичність і бажання показати свою повагу до держави та її історії у нашому суспільстві ціниться набагато менше, ніж промовисте, але штучне пропагування чиїхось політичних ідей. Справа у тому, що, як повідомили організаторам представники міської влади, на цей же час у центрі Ужгорода запланований мітинг політичої організації, мета якого, очевидно, є далекою від державного свята, оскільки незаперечним є той факт, що захід націлений на просування чиєїсь політики, а не на укріплення ідеї єдності українського народу. Запропонованими варіантами виходу із ситуації було перенесення акції на якусь іншу дату або її «переміщення» на будь-яку із набережних вулиць міста Ужгорода. Однак, зважаючи на те, що при зміні дати проведення акції втрачається її символічність, а зміщення «живого ланцюга» буквально на кілька метрів від місця проведення політичного мітингу може призвести до непорозумінь (оскільки організатори принципово не хотіли прив'язувати захід до будь-яких політичних партій!), молодіжну акцію вирішили відмінити. При чому, не можна обійти той факт, що у відповіді міської влади на звернення Закарпатської обласної організації Української народної партії щодо проведення мітингу спільно з іншими політичними об'єднаннями на пл. Народній в Ужгороді з нагоди святкування Дня Соборності України було зазначено: «Оскільки 22 січня 2011 року о 13.45 на площі біля Закарпатського обласного музично-драматичного театру планується проведення акції (створення живого ланцюга єднання) Ужгородською молодіжною громадською організацією «Єдине студентство» і Благодійною організацією Федерація Скаутів «Галицька Русь», пропонуємо провести запланований Вами масовий захід на стадіоні «Спартак» або у Боздоському парку». Що ж тоді виходить? Молодь «хотіла» пересунути мітингувальників подалі від центра міста, а тій же молоді сказали про можливість виникнення непорозумінь і натякнули на відмову від акції «бо на цей час у центрі Ужгорода планується політичний мітинг»?! Мабуть, місцева влада просто ніяк не могла визначитися, кого куди перемістити і вирішила стикнути одних активістів з іншими. Кому потрібні були ці непорозуміння? Чому міська влада так неоднозначно реагувала на звернення і заяви громадян щодо проведення заходів на День Соборності України? Кому хотілося зіштовхнути мирну і неполітичну молодіжну акцію з мітингом, націленим на конкретну політичну мету? Це, хіба що, пояснюється вже звичним висловом – «традиції закарпатської політики».Так чи інакше, але ужгородське «святкування» Дня Соборності України було яскраво заплямоване політичними кольорами, неоднозначними і навіть прикрими обвинувачувальними висловами, націленими не на соборність і єдання, а на розпалювання непорозумінь і на стикання політичних ідеологій.